Вітаю, сонечки!!!

Запрошую до короткого любовного роману, "За день до нового року". Це історія зимова історія Мілани та Тимура.

Уривок.

Краєм ока зиркаю на дівчину, яка спочатку знімає засніжену дорогу на камеру телефона. Бо на вулиці лише посилюється снігопад.

Мене ж розпирає цікавість, не можу втриматися аби не запитати.

— Мілано, можна дещо запитати?

— Питайте.

— Чому ви їдете на відпочинок одна? Чи може на вас уже чекають?

Дівчина на мить зиркає на мене, а тоді відклавши телефон на панель, тихо відповідає.

— Ні, на мене ніхто не чекає. А їду одна, тому, що хочу залишитись на одинці. Без шуму, галасу, та зайвих запитань рідних. — дівчина зітхає. — Інколи краще на одинці, ніж у не конче приємній компанії.

— Зрозуміло! — тихо кидаю. В душі радію, не знаю чому, але така відповідь мене дуже втішила.

Якщо чесно чекав, що вона скаже, що її чекають, як не друзі, то молодий чоловік...

Аби пауза не затягувалася, знову питаю.

— Ви на довго на відпочинок?

— На два тижні, якщо не набридне. — обіймає себе руками красуня з довгим русявим волоссям. — А як набридне, то поїду швидше додому. А от якщо сподобається, то обов’язково залишуся.

Я посміхаюся на таку заяву. Розумію, що дівчинка не така проста, як здається. На таке авто та відпочинок у цьому комплексі, потрібно чимало коштів. Мене розпирає цікавість.

Вона сама може дозволити собі такий відпочинок, чи хтось спонсорує? Бо зважаючи на дівчат, які мені траплялися, їх цікавило лише моє фінансове становище, і звісно великим мінусом була наявність доньки.

Напевно мені доведеться пошкодувати про своє запитання, але я таки озвучую його.

— А як же робота, чи може навчання?

Читати тут...

iBAN6udW — ЗАКОХАНА В ОСІНЬ ТА У ТИРАНА.

Приємного читання!!!