Вирішила завершити цей рік однією маленькою розповіддю про зародження кохання у підземеллі Києва, – у метро. 

Це дуже коротенька та легка історія кохання, тож ідеально підійде, щоб прочитати поки будете пити каву, або чай ♡♡♡ 

****«Тунел серця: перше кохання» ****

Метро Києва — це особливе місце. Щодня через його тунелі проходять мільйони історій: коротких, як мить, і довгих, що тягнуться на роки. Для Насті метро було частиною буденності. Щоранку вона сідала на "Лівобережній" і їхала на пари в університет. Насті було вісімнадцять, – чудовий вік, – її життя крутилося довкола навчання, друзів і музики, що кожного дня грала в навушниках. Дівчині подобалося спостерігати за людьми, за їх емоціями. Кожна зупинка, кожне обличчя — маленький уривок чиєїсь книги життя, який вона може побачити лише на мить. 

Одного прохолодного жовтневого ранку Настя, як і завжди їхала в метро й помітила хлопця. Він з'явився раптово на станції "Майдан Незалежності", ніби з іншого світу. Високий, з темним волоссям, трохи скуйовдженим після вітру, він пройшов і стов у кутку вагона, тримаючи в руках книжку...>>>>