Привіт це Diem
Вирішила поділитися з вами тим, що так мене тривожить. Знаєте, пишучи першу книгу я дуже переживала що у когось буде ідея схожа на мою і я не встигну викласти вчасно книгу, тому писала її дуже швидко і майже не відпочиваючи. А зараз же, пишучи книгу я боюся що вона виявиться поганою, от прям справді поганою. Книгою яка нікого не зацікавить і на яку буде купа негативних відгуків. Зараз мені здається що можливо це не моє - писати. У голову весь час закрадаються думки що є автори набагато кращі за мене, що мій світ недостатньо пророблений, прописаний, персонажі не цікаві. І в голові весь час звучить слово недостатньо... або можна краще...
Я напевно як і всі боюся що мої історії не знайдуть відклику у душах читачів і не зацікавлять їх, а видавництва навіть не поглянуть в мою сторону. І це наганяє суцільну тривогу з якою я проживаю кожен день.
Як думаєте це, можна назвати синдромом Самозванця?
Поділіться будь ласка чи є у вас такі стани? І що ви робите щоб менше нервувати з цього приводу і бути впевненіше?
Дякую :)
Авторка Diem
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЄ чудові слова, які особисто мене дуже часто підтримують: стільки б разів не була втілена ця ідея чи не написана така історія – вона ніколи не була написана Вами. Ви завжди внесете щось своє, навіть якщо оберете для роботи тему з суцільними кліше) Це Ваше бачення – воно вже завдяки одному цьому фактору унікальне)
.
Ми, мабуть, усі в якійсь мірі "самозванці"... Думаю, потрібно це обернути в свою користь і замість заганятися – навчитися рости і розвиватися, постійно працюючи над собою і вдосконалюючися.
А ще нагадувати собі, що пишемо ми не заради коментарів та прочитань, а передусім тому, що творчість –це та частина нас від якої нікуди не подітися. Навіть якщо вона не знайде відголосок у багатьох серцях – це те, що особисто Вам потрібно, майже життєво необхідно... А вдосконалення прийде з часом) Так круто потім дивитися на свою першу, другу, п'яту книги, порівнювати з тим, що було завершено нещодавно, чи з тим над чим працюєш зараз і розуміти: а я все-таки росту! Круто ж, ну)
Колись прочитала, що письменники, як і спортсмени, мають свої особливі м'язи і весь час мусять їх розвивати. Тому тільки писати, писати і ще раз писати)
Успіху Вам) Впевнена, що у Вас все буде чудесно)
Катерина Овчаренко, Дякую за підтримку. Так багато людей пишуть слова підтримки і насправді дуже мене розчулюють, даючи зрозуміти що я не одна в такій ситуації. Дякую :,-) Інколи слова підтримки і є найкращими ліками.
Переживати це нормально. Навіть ті автори, які вже написали не один десяток книг також хвилюються чи сподобається нова книга читачам.
Ідеї можуть бути схожі, але кожен автор втілить одну і ту ж ідею по своєму.
Не женіться за іншими. Порівнюйте себе лише з собою з минулого. Відмічайте свої досягнення.
Щоб знайти своїх читачів викладайте щодня оновлення до своїх книг, запрошуйте читачів підписатися, прокоментувати і поставити серденько. Цим ви не нав'язуєтеся, а лише нагадуєте що це все доречно і порадує автора. Ведіть соц мережі. Це все і буде ваша реклама. Коментуйте інші блоги, щоб вас помітили. А ще читайте, адже автор який не читає не розвивається.
І останнє, пишіть те що самі з захватом будете читати і перечитувати.
Успіху вам.
Надія Філіпська, Дякую, за поради. Буду старатися і писати як для читачів так і для себе. Дуже хочеться щоб нова книга побачила світ, а не пропала у довгому лабіринті закинутих ідей)
Я Вас чудово розумію, я так само нервувала й переймалася, що в мене, можливо, все "недо", руки опускалися і вже нічого не хотілося писати. Я постійно гризла себе, що не можу набути комерційного статусу, бо через свою основну роботу не встигаю так швидко викладати твори, аби втримати читачів, як це роблять інші автори (захоплююся їхньою працьовитістю). Зрештою, я взагалі не вмію рекламувати свою творчість. А потім одного разу я просто припинила себе порівнювати з іншими. Моя творчість - це моя творчість, мій шлях - це виключно мій шлях. Я пишу, бо не можу не писати)
Не порівнюйте себе з іншими, пишіть, удосконалюйтеся, отримуйте задоволення від своєї творчості та від самого процесу. Будуть негативні відгуки, якщо конструктив - це тільки на користь, бо дає змогу пропрацювати помилки й недоліки. Якщо ж просто комусь закортить шмат бруду кинути, не зважайте, подякуйте за його (коментатора) думку та йдіть далі (мене колись розкритикували аж на цілий аркуш, бо я про балдахіни згадала в творі). Я впевнена, що кожна історія обов'язково знайде свого читача. Тому спробуйте зосередитися на процесі створення прекрасного твору) Бажаю Вам наснаги та йти лише вперед)
Олександра Чернобай, Дуже дякую Олександро, я часто перечитую коментарі і такі як ваш не дає опускати руки навіть у
самі складні періоди. Буду старатися іти
або навіть повзти вперед попри все.) Дякую вам за підтримку :-)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати