Минуло майже два місяці з моменту появи на букнеті. Було неймовірно страшно публікувати своє дітище. Так-так, саме дітище, бо в свою першу книгу я вклала півтора роки свого життя і її обсяг вилився майже в 700 сторінок. Кожен розділ переживала як свою власну реальнсть. Щось викидала, щось додавала, щось дописувала в котре перечитуючи свій роман. 

З неймовірним трепетом публікувала розділи і чекала на перші відгуки. Нервувала жахливо, але кожне ваше слово залишене під книгою дарувало неймовірне відчуття вдячності та розуміння того, що все було не дарма. 

Щиро вдячна, всім сміливцям, які не побоялись і з головою поринули в мою дивну історію. Дякую вам за щирі відгуки і слова підтримки. Сподіваюсь, що друга частина вас на розчарує, адже вона вже в процесі написання)))

Як і будь-якому автору, моєю мрією було чим швидше набрати свою сотню підписніків. Мрія майже здійснилась. Залишилось зовсім трішечки))) Сподіваюсь, що під Новий рік моє невеличке бажаннячно збудеться.