З Різдвом Христовим!

З Різдвом усіх вас, мої любі!!!

Миру, спокою, здоров'я, злагоди та достатку у Ваших родинах!

Запрошую до нового розділу роману, "Бранка по неволі". 

Сьогодні головна героїня повинна зробити нелегкий вибір.

Уривок.

— Анжеліко... — назвавши моє ім’я він довго мовчить, а тоді продовжує. — Ти щойно погодилася, аби я відпустив тебе на заміну Павла. Я не хотів цього робити, але ти готова дияволу душу продати, аби врятувати цього покидька...

— Не його, а сестру, — зірвано заперечую я. — Вона ще дуже маленька. Їй батько потрібен. А Павло?!! Він хороший...

— Можливо, — фиркає Бурий, та нагадує. — Ми відхилилися від теми. — Від сьогодні ти моя доти, доки не відпрацюєш все до копійки, що заборгував твій вітчим. Сподіваюся, ти добре подумала, і потім не проклинатимеш ні себе, ні мене...

Анжеліка та її пригоди...

5nnzKcpx — Колекціонер.

Приємного читання!!!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Юля
25.12.2024, 21:33:04

З Різдвом Христовим!
Дякую за чудові книги)

Лія Тан
25.12.2024, 21:34:25

Юля, Славімо його!!! Спасибі за увагу та щирі слова!!! ❤️❤️❤️

avatar
Dana Walker
25.12.2024, 21:24:15

З Різдвом Христовим✨ вас вітаю,
Добра, здоров'я й злагоди бажаю.♥️
Хай радість буде у душі,♥️
І мир панує на землі!♥️
Дякую за Колекціонера♥️

Лія Тан
25.12.2024, 21:33:35

Dana Walker, Славімо його! ✨ Щиро дякую за милі серці рядки. Приємного читання!!! ❤️❤️❤️

Інші блоги
Talis est Obsessio: остання спроба✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels Тіло тремтіло від бажання, що стільки часу сиділо під шкірою, контролювалося. Ним нехтували,
✦ Місто. Розділ 6. Корпус Нагляду ✦
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ Сьогодні я з новим розділом до вас. Його назва — «Корпус Нагляду». ☝️Якщо ви ще не знайомі з книгою «МІСТО. Історія Ріки», то повідомляю: це вже четверта книга циклу
І хто ж тут третій зайвий?
Оновлення уже в ваших бібліотеках: Полонянка короля Повітря — Хочеш повторити? «Повторити що?!» — пронеслося в моїй голові диким, здивованим спалахом від Ская. Зовні він сидів абсолютно нерухомо й непохитно,
Заміж за… діда через довіреність?!
Ось це… це і є моє щастячко?! До зали, важко припадаючи на ліву ногу, шкандибав такий древній дідуган, що мою сукню можна було б назвати останнім писком моди. Навіть не так. Дідуганом це створіння було років п’ятсот
Кімната без призначення.
Під час першої прогулянки маєтком Мей побачила цю кімнату лише на мить. М’які крісла. Книжкові полиці. Низький столик. Великий камін. Наступного дня вона сама попросила Річарда повернутися туди. Удень кімната здалася
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше