Частина 7  вже доступна до читання
 
Все що я пам'ятаю це не скінчений біль та зраду, яка ніколи не дасть мені забути втрачене життя яке не змогла вберегти.

Я ще навчалася коли в мами знайшли пухлину потім метастази. Тоді зі мною була Надія, ми були разом, але є те що я не сказала навіть їй.

З Олександром ми познайомилися на день народжені одногрупника він був старшим на 4 роки, але був знайомий майже з частиною моєї групи.
Майбутній хірург який так сильно закохався в мене, зізнання у почуттях пропозиція руки та серця та весілля якому не судилося бути.

Все проносилося у мене перед очима, смерть мами, та його зрада.