Коли до кохання лише один крок ❤️

Вітаю, друзі! )

Сьогодні Україна святкує Різдво і я щиро вітаю вас з цим святом. Нехай воно наповнить затишком ваші серця та домівки та здійснить наше найбільше спільне бажання - принесе Перемогу. Складно святкувати, коли в країні третій рік йде війна. Але я щиро бажаю вам берегти вогник надії в серці. Нехай цей вогник зігріває вас та дарує віру в краще. Нехай всі Захисники, які сьогодні зустрічають Різдво на фронті повертаються до своїх родин. Щоб наступного року святкувати за спільним великим столом, з найріднішими. У вільній незалежній Україні.

Від мене сьогодні маленький смаколик. Пропоную вам книгу, сповнену чуттєвої ніжності та щирих почуттів. Ця історія почалася з… брязкальця. І ви вже точно здогадалися, про кого йде мова )

Ден та Аліна. Він пообіцяв собі оминати її все своє життя, а вона… просто його кохала. Щиро та віддано, навіть не маючи надії на взаємність. Здавалося б, що ситуація безнадійна. Але один вечір назавжди змінив усе і допоміг Дену та Аліні зробити крок назустріч одне одному. Хоча на мою думку, вони завжди були за крок до кохання )

Сьогодні ніжна історія Дена та Алінки доступна з приємною знижкою. Запрошую до книги
“За крок до кохання”

❤️Уривочок:❤️

— Можна?

— Т-так, — Аліна зовсім його не чекала, але підвелася на ноги, намагаючись приховати схвильоване тремтіння голосу. — Чому ти… тут?

— До тебе прийшов, — Денис зачинив двері і почав наближатися.

— Навіщо?

— А сама як думаєш? — Денис зупинився за крок від неї. — Чому сумна?

— Яка тобі різниця? — Аліна опустила голову, закусивши губу.

— Є різниця, — Денис підійшов впритул та огорнув руки дівчини долонями, стишивши голос. — Подивись на мене. Будь ласка.

У горлі вже збирався гіркий клубок, але Аліна проковтнула його і слухняно підняла очі. Гіршою за байдужість могла бути тільки жалість. Аліна не хотіла жалості. Навіть боялася її. Проте побачила у блакитних очах Дениса щось зовсім інше. Дуже тепле. Особливе.

— Алінко, — Денис перейшов на шепіт, повільно обіймаючи її обома руками.

— Чому ти тут? — ледь чутно видихнула дівчина. — Навіщо? 

— Грішити прийшов — Денис обережно накрив долонею її щоку. — З тобою.

Аліна перестала дихати, завмираючи під його поглядом. А Денис повільно нахилився вперед і накрив її губи своїми губами. Ніжно. Трепетно. Поцілунок запалив всередині справжні феєрверки відчуттів. І Аліна неусвідомлено заплющила очі, милуючись їхніми яскравими спалахами.

Денис остаточно сховав дівчину в обіймах, посилюючи натиск на її губи. Ніжність спалахнула пристрастю. Вибухнула новими смаками та відтінками. Аліна повністю розчинилася в поцілунку, загубивши межу між мріями та реальністю. Долоні сміливо накрили груди Дениса, ковзнули вгору по м’якій тканині сірої сорочки. Аліна беззаперечно відкрилася назустріч. Так, як вміла. Довірливо. Втрачаючи голову. Долоня Дениса ковзнула під розпущене волосся дівчини, накриваючи шию. Інша його рука пірнула під білий джемпер, почала лагідно пестити оголену спину під ним. Аліна задоволено зітхнула.

— Яка ж ти смачна, — прошепотів Денис біля її губ. — Не можу зупинитися.

— Не зупиняйся, — видихнула Аліна, обвиваючи руками його шию. — Цілуй ще.

Денис знову накрив її губи своїми губами. Поцілунок став ще сміливішим та вимогливішим, прошиваючи тіло тремтінням. Аліна остаточно загубилася в насолоді. Розплавилася в обіймах Дениса, загортаючись в його гарячу енергетику. Це було щастя. В чистому вигляді. Без жодних обмежень.

— Ти постійно в думках, — Денис ковзнув губами по щоці дівчини, зариваючись носом в її темно-руде волосся. — Вдень і вночі. Моє ліжко досі пахне тобою. Моє серце дуріє без тебе. Тиждень наче в пеклі. Не можу так більше.

— Я теж не можу, — ледь чутно відгукнулася Аліна.

— Ми ж можемо спробувати, правда?

— Я хочу спробувати, — Аліна закусила губу і тихо схлипнула. — Дуже.

Запрошую до читання ❤️

Усіх, хто чекає продовження книги “Обійми спокуси” запрошую на новий розділ опівночі ) Глава буде з думками Руслана, а читати її я рекомендую саме на ніч. Недарма ж книга має вікове обмеження “18+” )

 Гарячий анонс нового розділу вже опубліковано на моїй сторінці у Фейсбуці - ось ТУТ. Підписуйтесь, якщо ще не підписані і будете першими бачити усі важливі новини )

Мирного вечора, друзі. Світла та затишку.
Бережіть себе.
Ваша Оксана Мрійченко )