Рецензія на оповідання Тетяни Олійник 

РІЗДВЯНА ТРАГЕДІЯ

Написано за власним бажанням. 

Всім відомо, що на Різдво трапляються дива. От тільки інколи вони бувають такого роду, що краще б і не траплялись. 

Саме так  сталося з Аллою, героїнею оповідання Тетяни Олійник. Після святкової вечері у родичів чоловік раптом повідомляє Аллі, що вона йому набридла, він її більше не хоче і вимагає розлучення. Більш того, Ерік абсолютно холоднокровно, серед ночі, викидає нещасну жінку з дому, а вона  просто не розуміє, що сталося. Опинившись у батьків, Алла впадає в депресію, що зовсім не дивно, адже все її життя зруйновано. Зачепитися, щоб почати все спочатку, їй нема за що. Професії Алла  не здобула, в колективі жодного дня не  працювала. Основним її обов’язком в шлюбі було доглядати чоловіка. Дітей вона не народила - чоловік забороняв їй це, друзів розгубила (також не без допомоги чоловіка). Безодня відчаю поглинає жінку з неймовірною швидкістю. Але… диво таки трапляється. Спочатку дуже тендітне, маленьке, нетривке. Воно дарує їй несподіваного спільника в боротьбі з обставинами…

Читайте, і дізнаєтесь що сталося з героїнею далі, а я поки що перемию кісточки дійовим особам ))). Вміє Тетяна Олійник у своїх книгах створювати яскраві образи. 

Героїв в оповіданні не багато. Головна, звісно ж, Алла. 

Про Аллу буцімто і не багато сказано, але все зрозуміло. Розчинилася жінка в своєму чоловікові, загубила себе, а свою залежність сприймає за кохання. Розлучення для неї рівнозначно смерті. 

І про чоловіка її, Еріка, інформації теж подається небагато. Проте настільки ж конкретної. Відразу стає зрозуміло, що перед нами дрібний домашній тиран і маніпулятор, не здатний забезпечити собі елементарних побутових умов, трохи інфантильний, ще й з кризою середнього віку на додачу. Алла куди більш зріла за нього психологічно. 

Про батьків Алли в оповіданні наводиться лише кілька слів, втім дуже промовистих. Їх не здивувала витівка зятя, він ніколи не викликав у них довіри, а от на допомогу дочці вони готові прийти завжди. 

І ще в творі є один герой, згодний допомагати нужденним в будь який час доби. Це Михайло. У нього своя історія, в чомусь схожа з історією Алли, а в чомусь протилежна. В будь якому випадку, різдвяне диво при зустрічі цих двох персонажів відбувається повною мірою і усі пазли співпадають ))). 

Сюжет оповідання побудовано за простою лінійною схемою, без розгалужень. Тема розкрита повністю. Із недоліків я відмітила лише дещо поспішний фінал, але це, можливо, через те, що мені не хотілося так швидко розлучатися з героями. 

Книга викликає яскраві емоції. Ой, мала я бажання під час читання закликати того Еріка до порядку! )))

Ідею твору визначити не важко - якщо тебе кинули - розправ крила, і добре, якщо хтось допоможе тобі це зробити. 

Написане оповідання чудовою українською мовою, читається легко. Воно буде цікавим дорослим читачам будь-якого віку.  Насамперед, звичайно, жінкам, але і чоловіки знайдуть тут багато корисного для себе. 

Вітаю Тетяну Олійник і вас, мої читачі, з прийдешнім Різдвом. І нехай у вашому житті трапляються тільки позитивні дива. 

Цей відгук поповнив книгу рецензій у мене на сторінці. Кому цікаві мої враження щодо прочитаних книг, запрошую. 

РЕЦЕНЗІЇ читати ТУТ