З красунею на санчатах) Шалена, зимова книга.

Вітаю, любі Натхненники!!!

Запрошую до зимово-різдвяного вайбу, фіктивних стосунків, справжнього ромкому та пристрасних цілунків)

“Подвійні вершки”

Уривок 

“Я тримав її в обіймах та маневрував, щоб ми не гепнулась чи не зачепились бува за когось з таких самих навіжених, як і ми, ловлячи себе на думці, що я усміхаюсь. 

    Пригальмувавши ногами та рвучко смикаючи віжки, я зупинив нас, але ми все-таки впали в сніг, сміючись, як малі діти. 

   — Воне! Воне вставай - бо нас придушать інші сани! — рвучко встаючи, вона смикнула мене за рукав куртки, і я як тільки міг швидко випростався. 

   Елі трохи відійшла в бік і потягнула мене за собою, а я наші сани. Ми дали дорогу іншим, а самі почали підійматись знову на гору. Елі подивилась на мене через плече, аж раптом завмерла, і я буцнувмя об неї. 

   — Що таке?

   Вона нічого не сказала, а просто встала навшпиньки і обійняла мене за шию. Ого! Ми дивились одне одному в очі і я не розумів звідки таке бажання пообійматись, але я дуже навіть не проти. Я обійняв її і тут вона прошепотіла:

   — Позаду тебе хлопчина з фотоапаратом.

   Я стиснув щелепу від того, що відчув себе справжнім ідіотом, яким я напевно і був, якщо подумав, що вона хоче зі мною пообійматись з власної волі. Весь гнів на неї, на себе і на того ідіота з фотоапаратом я переніс на її губи. Владно. Жорстко. Дико. Ось яким був пів хвилинний цілунок. Коли я її відпустив, її великі очі блимали на мене в повному шоці та розгубленості. Перелякане Оленятко. Я не витримав і розсерджено бовкнув:

   — Що занадто? Не ванільно? Не звикла до такого?

   Аж раптом мені затулили рота і я миттєво відпустив сани. Гадаю вони поїхали туди, куди і мій дах від кайфу її губ на своїх.” 

Підписуйтесь на  Мій телеграм  там зараз можна отримати дещо смачне, тож запрошую. Там є подаруночки.

Мирного неба!!!

Героям Слава!!!