Додано
20.12.24 13:19:25
Тож хто вбивця
Вітаннячка, я повернулася з новим розділом до своєго детектива. Тож хто вбивця вже напевно можна зрозуміти прочитавши 14 розділ.
– Він просто не міг, я в це не вірю!
– Не хвилюйтесь я все перевірю!
Енрю сказав, в той самий час подумав,
Нарешті ми на крок впереді до розкриття особистості вбивці-вампіра.
Тож я собі голову сушила, що далі писати, бо сюжет продуманий, а римувати це все я щось не могла, але вночі я таки написала новий розділ і спробую не зникати на довго)
Дякую за увагу!
Марія Думнич
59
відслідковують
Інші блоги
Тарас повільно прокашлявся. Його кадик на шиї заходив ходором, а темні очі в напівтемряві спалахнули таким відвертим вогнем, що вода навколо мене, здавалося, нагрілася ще на кілька градусів. Але він не пішов. І навіть не відвернувся. —
Є книги, які спочатку мають сюжет, героїв і фінал.
А є ті, які починаються з відчуття…
З думки, що прийшла серед ночі. Зі спогаду, який довго жив усередині. Зі слів, які раптом стають такими важливими, що їх неодмінно хочеться
– Це безумство, Роберте! – я невесело посміхнулася. – Через нашу втечу можуть постраждати ті, хто зараз перебуває в замку. – Навряд чи, – заперечив він. – Навіть драконам не пробачать убивства безлічі
Привіт всім. Я просто не можу не поділитися з вами неймовірною радістю: я нарешті отримала комерційний статус! ✨ Безмежно дякую кожному й кожній, хто читає мої історії, коментує, додає до бібліотек і підтримує зірочками.
Неймовірні мої, дякую вам за увагу до мого " Листопадового щастя"! Для мене ваші прочитання, надають таку саму радість,як ромашки для Марини. Вдячна кожному з вас!
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати