Добрий день цімборики, автори і читачі. Продовжую ділитися з вами цікавими уривками моєї книги "Людина у човні". 

...

— У мене й так все є, тільки от грошей не вистачає, через тих хто пригрівся на вершині з людських кісток!

— Гроші, всього лише папірці за які люди продають дияволові душу! — розсміявся він сягнув в шухляду свого старовинного столу і витягнув кілька сотень доларів. Кинувши їх мені на стіл він промовив — Це так для заохочення, чекаю на тебе завтра!

Я підійшов і взяв гроші. — Навіть не сподівайся, що ти зможеш купити мене!

— Звісно-звісно, чекаю тебе в неділю, влаштуй мені свято! — посміхнувся Бебіт бувши певним у тому, що він робить, що його стратегія вірна, а розрахунки правильні.

Які ж все таки жалюгідні ці товстосуми, подумав я собі взявши гроші і покинувши його лігво. Хоча насправді жалюгідним в той момент був саме я, бо взяв ті смердючі банкноти з його столу. Але все ж вдалось поставити умови, проте усе це було лише сумнівною згодою зі сторони багатія, якому байдуже на долі людей. Та краще спробувати ніж потім жалкувати, що не зміг нічого зробити, не зміг нічого змінити, не зміг вплинути на те про, що кожен із моїх колег тільки мріяв. Тож залишалось чекати, що Бебіт зробить те про що я йому сказав і життя бодай кількох сотень сімей стане кращим.

...

Посилання на мою книгу→→→Людина у човні