Вітаю, сонечки!!!

Запрошую до оновлення книги, "Бранка по неволі".

Уривок. 

Підіймаюся в офіс, і одразу йду до свого кабінету. Ошелешено зупиняюся у дверях своєї приймальні, коли при моїй появі на рівні ноги зривається дівчисько, яке було тут в день.

— Що ти тут робиш? — нервово цікавлюся.

Щось мені підказує, що це дівча, не просто так тут. Хмикаю і ловлю себе на думці.

Моя інтуїція знову мене не підвела.

— Я... Я згодна на вашу пропозицію... Тільки вітчима відпустіть. — не сміло випалює дівчина, чим ошелешує мене остаточно.

Я видихаю та зачиняю двері у приймальню. Справді шокований таким поворотом подій, та настирливістю дівчиська. В умі підбираю слова, аби не образити її та спровадити. Вона не розуміє про, що просить...

Читати тут...

Приємного читання!!!