Від детектива до улюбленого «скла»!

Я бачу, що детективи від Олекси Мун не дуже припали до душі моїм читачам, хоча вони цікаві, пристрасні та безкоштовні. Ну і гаразд!

Я повертаюся до старої доброї драми з великою порцією еротики. Нещодавно я випустила новинку:

НА ДВОХ. Дівчина з мого під'їзду.

Ця книга — як бите скло: привабливе на перший погляд, але торкнешся — і залишиться слід. І попри це, я щиро рекомендую вам мою нову історію!

— А якщо серйозно, ти знову через Ладу з глузду з'їхав?

— Мене ніколи й не відпускало, — чесно зізнаюся й тягнуся за новою сигаретою. — Просто виявилося, що звір усередині мене мирно дрімав. Але варто було їй з'явитися...

— А якщо вона не захоче?

— А хто її питатиме, Янчику? — підморгую другу й засовую сигарету за вухо. — Достатньо того, що я її хочу!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олена Гушпит
17.12.2024, 16:15:47

А хто сказав,що не зайшло..?!? Дуже навіть..!!!)))
А новинка теж класна!!! ❤️❤️❤️

avatar
Торі Озолс
17.12.2024, 14:51:31

Дякую за інформацію. Вітаю з новинкою.

Торі Озолс, ♥️

Інші блоги
Єдина знижка у передплаті!
Сьогодні діє ЄДИНА знижка у передплаті на моє любовне фентезі “Підставна фрейліна”. Тільки сьогодні ціна на книгу мінімальна. Історія наближається до фіналу, а після завершення вартість книги зросте. Спойлер: —
Моє робоче місце — там, де народжується пам'ять.
Челендж: Моє робоче місце — там, де народжується пам’ять Передусім хочу подякувати пані Єві Ромік за її мудрі поради та пану Сергію Ляховському за надихаючий допис у блозі: "Кожна історія — це внутрішній світ
Про плани ♥
Вітання найкращим у світі читачам! Ви можете спитати, чому саме зараз я вирішила поговорити про плани, а не в останні дні року. І я відповім, що мене тіпає від блогів про підсумки року. Підсумок один ­ — у країні досі
Як ти вмовила мене на цуценя?!)
Вітаю, любі Натхненники!!! Запрошую до зимово-різдвяного вайбу, фіктивних стосунків, справжнього ромкому та пристрасних цілунків) “Подвійні вершки” Уривок “НІЧ. Чую крізь сон, що щось шкрябається
Серце
Вразив блог про Маріуполь. особливо на фоні того, що друкує вітчизняна письменницька (тут треба лапки) спільнота і видає за шедевр і перли гумору. По-перше, якість там - не особо. По-друге, не смішно взагалі. Ну, най сміються.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше