"Наше літо" Нова глава ❤️

Добрий вечір студія, чи як треба сказати ?) 

Ловіть нову главу...

Наше літо ❤️

Продовжую працювати, краєчком ока спостерігаю за хлопцями. Ну точніше за Андрієм. Він зняв футболку, заліз під капот машини й щось там крутить. Такий гарячий... очі не можна відвести. Але краще б я дивилась що зрубую. Бо замість бур'яну в хід пішла та сама морква. 

 - Йобен-бобен... - та бабуся мене вб'є за таке. Три морквинки були зрубані, я не вигадала нічого кращого, як запхати їх назад. 

Мій манікюр, який коштує дорожче за цю моркву, зараз весь в ґрунті. Але шматки зрубаної моркви знову сховались в землю. Чорт, хоч би бабця не спалила. 

Зізнавайтесь, хто ще так робив ?)

  Ой ледь не забула про промо 

Сьогодні до книги Солодка кара ❤️

yiSVWmVY

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Степан Дідик
16.12.2024, 19:19:53

Казати треба: "Ну шо ти голова?"

Фредеріка Фома
16.12.2024, 21:04:55

Степан Дідик, )))))

avatar
Natasha Volodimirivna
16.12.2024, 18:52:59

Дякую за промик. Гарного вечора

Фредеріка Фома
16.12.2024, 21:03:55

Natasha Volodimirivna, приємного читання ❤️

Інші блоги
Моя співуча історія та флешмоб Мелодія кохання
Сьогодні в мене особливий день! Моя нова історія «Один ритм на двох» вже опублікована, і вона стартує в межах неймовірного книжкового флешмобу «Мелодія кохання», який створили прекрасні авторки Крісті Ко
Зустрічайте новинку на конкурс! «тамін і Валерія»
Дорогі читачі та автори! ♥️ Мене довго не було на Букнеті: я не вела блог і не викладала нові історії... Але все це тому, що я збирала сили та натхнення! Я щойно повернулася з неймовірної, колоритної Одеси — оновлена,
Як же Макар дізнався, де Ксенія? ヅ
Нічого не прогнозувало раптового завершення шоу, як неочікувана поява Макара ヅ Він рішуче... виніс Ксенію з клубу, не давши додивитися виступ хлопців. Тим більше взяти в ньому участь (який негідник!) ☺️ Як же він
За воротами
Сьогодні о 18:00 виходить Глава 18 книги "Хоругва Землі" Ворота залишилися позаду. Попереду — земля, яка давно перестала бути звичною. Місце, де минуле все ще нагадує про себе, а кожен новий крок змушує уважніше
Деякі речі не варто будити... але доведеться.
Ми шукали прихистку, а знайшли інструменти для кінця світу. Старейшини були обачнішими, ніж ми думали. Коли твоя нова фортеця — це не просто стіни, а спадщина тих, хто був до тебе, ти стаєш заручником їхніх таємниць. У
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше