Алія. Закінчення дилогії

Мої дорогенькі, до закінчення пригодницької дилогії лишилось лише дві глави і вони вийдуть разом. Треба винагородити ваше воістину янгольське терпіння і тому я додала мов вишеньку на тортик декілька приємних сюрпризів і смаколиків у фінальний акорд. Маю надію, що вам вони сподобаються. Закінчення дається важче за усі глави, але обіцяю впоратися. https://booknet.ua/book/alyasila-vognyu-kniga-2-b415006

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Олена Гушпит

13.12.2024, 23:22:47

Ой,нарешті-нарешті!!! ❤️❤️❤️

Катерина Воронцова

14.12.2024, 00:20:08

Олена Гушпит, Дякую, Оленко!!!

Оксана Проник

13.12.2024, 21:45:40

Нарешті продовження! З нетерпінням очікуємо!

Катерина Воронцова

13.12.2024, 23:17:58

Оксана Проник, Дякую за ваше очікування!!!))))

Катерина Воронцова

226

відслідковують

Інші блоги

Оксана Соловій

Продовження Монстри не питають

За минулий тиждень моя книга Монстри не питають оновлювалася щоденно. Тепер так буде до завершення книги. Я майже на фініші. Мені дуже приємно, що її все ж таки читають, і напевно вона знайде і в майбутньому ще більше своїх

Олександра Метафор

Вгадайка завтрашньої новинки

Привіт, любі, сумували? Вам надійшов таємничий лист від красунчика... З яким треба щось робити. Тільки що? Давайте вгадувати! Отже, записуємо, дівчата. Маємо Купідона. Маємо дівчину. Вона така, що і в Парижі під Ейфелевою

Марія Залевська

Мрії і візуалізації в книзі "Ел"❦❦❦

Я постукала до сараю, штовхнула двері: були не зачинені… Я увійшла й ледве не наштовхнулася на Руслана, який підвівся мені назустріч й підскочив до дверей. Він схопив мене за талію, аби ми обидва втримали рівновагу. Я

Olena I

А я б написала краще ....

Нажаль дуже багато людей знецінюють працю інших. Сьогодні я була трохи шокована коли набрала подруга і сказала, що її знайомі прочитавши її ж знайомі почали критикувати її статті. Вона юрист і часто пише статі для

Катерина Винокурова

Ось і фінал. Контракт на свободу

Вітаю, мої солоденькі! Що ж… ще одна книга завершена. Думаю, кожен автор знає ці почуття — момент, коли потрібно відпустити своїх героїв. Дощ. Велике сіре місто й відблиски неону. А наприкінці нарешті пішов