Додано
09.12.24 18:00:59
Зізнаюся, я люблю рудих!
Поки працюю над сюжетом для новинки, раптом зрозуміла, що у мене знову з'являються в історії руді. Спочатку думала замінити, але... Я люблю рудих, є щось особливе у цьому полум'яному відтінку)


Так, у Будні некромантів було аж чотири рудих персонажі, та здається я колись можу дойти до того, що руді у мене будуть всі)
Та поки що то лише жарти, зараз навіть йду на зниження рудої концентрації та задію лише рудих близнюків та пір'ям червоненьку героїню.
Хоча брешу. Ще песик буде. Рудий. Списаний з реального прототипу так само як кіт Ворон із історії Сусідські війни.


На захист скажу, що автор також рудий періодично, тому руде на голові, в голові та в документі. Взагалі, якщо колись з моїх історій зникнуть руді то привід занепокоїтися, чи не захопили аккаунт інопланетяни)
А взагалі цікаво дізнатися, як ви відноситеся до рудих героїв, чого зазвичай очікуєте від вогняних голів?

Софія Чар
338
відслідковують
Інші блоги
На вулиці вісімнадцяте березня, і я дуже-дуже вчасно (ні) прийшла до вас з новиною про фінал лютневого флешмобу. Але краще пізно, ніж ніколи, правда? Для тих, хто загубився, нагадую: чудові автори зібралися у лютому для того,
Ми настільки захопилися будівництвом власних соціальних фасадів, що перестали помічати, де закінчується реальна людина і починається її цифровий аватар. Ми будуємо ці декорації усвідомлено: десь для маркетингу та продажів,
Було надзвичайно приємно взяти участь у марафоні Дарк-романів. Як людина, що звикла працювати з фактами та суворими життєвими реаліями, я з цікавістю занурився у вигадані світи, де пристрасть часто межує зі злочином, а мораль
Ви ж мене знаєте, я не можу довго всидіти на місці! А тому взяла участь у черговому марафоні, тепер вже від чарівної Джулєти Матикоти на тематику "Дарк роман". Потрібно було прочитати три різні за настроєм та подачею
Тихий літній день біля озера стає початком небезпечної гри. Марта Чорторий, що не визнає правил, легко підкорює простір і людей поруч. Ростислав Камінський, теплий і відкритий, піддається її світлу, не помічаючи, як опиняється
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиРуді мені завжди подобались,можливо,через те що,надто небеспечні,або непередбачувані.Але,я все ще живий,і вбивати мене ще не зираються,хоча ще той адреналін.
Також люблю рудих))
Аліна Скінтей, О, нас стає все більше)
Ах які вогняні персонажі, така родзинка❤️ та й такі персонажі це витвір мистецтва де від теплих і затишних до хоробрих і непосидючих, але таких справедливих (як у мультфільмі Відважна - Меріда) де далі хитрих як лиси чи навіть показати іншу сторону медалі, де рижі підлі й подальший спектр негативних якостей. Ти ніколи не знаєш що очікувати від рижих - то зазвичай такий вогник, саме полум'я, саме життя. Чи то вогонь темний чи світлий, та й рідко коли рижі це снулі риби.
P.S. яке шикарне у вас волосся, і це ще один витвір мистецтва ❤️
Olena, Саме тому мене так і приваблюють руді, адже кожного разу з'являється загальна картинка та колір, а вже потім він може стати яскравим та пекучим, а може світлим, майже сонячним та теплим) Є в ньому і смішки, і трохи божевілля (один рудий трикстер від скандинавів увійшов до чату) і і шалена градація у межах та поза межами рамок.
Дякую, за те велика шана моєму перукарю, теж великому пошановувачу рудих та яскравих)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати