Книга "Володар справедливості"

— Ну ж я маніяк! А твоє виправдання?

Її губи скривились у ледь помітній посмішці. Руки розслабились, і в її погляді побачив полегшення. Страх кудись зник. Не повністю, але вона чомусь починає мені довіряти. Вона дійсно божевільна та непередбачувана. А можливість відсутність страху, як у мене? Все це якось дивно.

— День видався жахливим, і ось я вирішила поїхати  у ліс, з надією, що мене схопить маніяк та покаже тонкощі свого життя. 

Мене її відповідь, м'яко кажучи, здивувала. Ніколи не зустрічав такої хороброї дівчини. 

— А що ж такого ти пережила, що добровільно кидаєшся у руки схибленої людини?

— Невже тобі цікаво? — насупила брови вона.

— Потрібен час, щоб я придумав, що з тобою робити. Тому розмова не помішає.