Люблю читати містику, трилери, детективи, тому історія від Дмитра Євтушенка "Ліс втрачених душ" одразу зацікавила. Проте прочитати вдалося лише нещодавно через знайомий усім брак часу, плюс надаю перевагу повністю закінченим творам.

Так от, Ліс втрачених душ... 

У центрі сюжету - розслідування таємничого зникнення підлітка приватним детективом Степаном. В ході власного заплутаного розслідування він зустріне не зовсім звичайного журналіста Андрія та дівчину Катерину, яка паралельно веде власне розслідування іншої дивної справи. Проте усі ниточки зібралися у небезпечний клубок в селищі Кочедижники, що на Вінничині, таким чином об'єднавши усіх трьох випадкових знайомих в одну команду.

Мені особисто дуже імпонує, коли наші письменники пропагують українофільство. Себто, пишуть про Україну та українців. Коли події відбуваються, наприклад, на Вінничині і ГГ є Степан, а не якийсь Джон Грець-знає-звідки-типу-з-Лондона. Тому про Степана та його небезпечні пригоди читала з неабиякою цікавістю. Не було когнітивного дисонансу, ніби читаєш переклад Чейза на мінімалках, а не українського автора.

Цікавий та неочікуваний сюжет твору спонукає читати далі, щоб швидше дізнатися куди зник підліток Ігор та його друзі (які теж зникли пізніше). Чесно, навіть не знаю як можна описати сюжет детективного жанру, аби ненароком щось не спойлернути. Скажу лишень, що в романі неочікувано переплітається містика, магія та людські слабкості. А ще автор втілив круту ідею - залишив читачам такі собі пасхалки з інших своїх творів, таким чином об'єднавши їх. Проте усі історії можна читати як окремі книги без втрати сюжету та розуміння про що йдеться. Це я зрозуміла, бо читала ще один твір пана Дмитра. Тож зробила висновок, що в книзі є натяки й на інші твори.

Окрема дяка за грамотність тексту. Автор, який вичитує свої твори перед публікацією, поважає своїх читачів.

Загалом, любителям жанру детективу, містики, вам сюди - у Ліс втрачених душ. Історія розслідування вас однозначно захопить, а кінцівка й поготів.

І ще момент - під дулом пістолета писати рецензії мене ніхто не змушує )) Також з автором немає взаємних домовленостей щодо відгуків на наші книги. Просто люблю писати огляди на книги Букнет. Як хороші, так і не дуже. Але на ті, які однозначно не залишили байдужою.