Доброго ранку, любі! Подивіться, що ми разом написали з Анастасія Хілл))))

Істинна Альф, або уроки приручення

Тут буде багато чого!

#чжч

#справжня пара

#перевертні

#дуже відверто та гаряче

Анотація

— Ти належиш нам, — рокочучим голосом промовляє Каїд, кусаючи мою нижню губу.
Мурашки бентежать чутливу шкіру, змушуючи застогнати.
— Будеш слухняною дівчинкою й отримаєш солоденьке, — хрипло запевняє Луан, задираючи спідницю.
Вони зводять мене з розуму… А почалося все з убивства моєї сестри. Перевертнем. Я одразу взялася за розслідування, щоб помститися кривдникові. І напарниками мені поставили вовків. Сильних. Небезпечних. Привабливих. Я повинна втекти від них, поки не пізно. Але одна проведена ніч у клубі коштувала мені надто дорого… Я стала їхньою істинною. Чи може бути все ще гірше?!.. Може.

Цікавий моментик...

Наші тіла стикаються, і в цей момент мене мовби вдаряє невидимий струм. Кожен м'яз напружився. В горлі пересохло. Мій подих став важким, нерівним. 

Він нахилився ближче, і я відчула його подих на своїй шкірі. 

Важкий, тваринний. Його пальці боляче стиснули моє волосся, він тягне мене ще ближче, до межі, де я відчувала кожен удар його серця.

Всередині росла паніка, змішана зі жахом і відчаєм. Але я не могла рухатись, не могла вирватися — це безсилля розривало зсередини, робило мене крихкою, як порцелянова лялька в його руках.

Його погляд пронизливо небезпечний, як у хижака, який готовий до атаки. Але, на диво, я не могла відвести свого. 

Немов мене зачарувало щось темне, приховане в його очах. Це не просто страх, це щось більше. Незрозуміле притягання, яке тягло мене всередину цього зіткнення, мовби я мимоволі занурювалась у безодню.

Мене тягло продовжувати цю німу бійку поглядів, хоча я відчувала кожною клітинкою, що вже програла. 

Його влада наді мною зростала з кожною секундою мовчання. Я відчувала, як моя свідомість починала зраджувати мене, плутаючи страх з бажанням, а огиду з дивною залежністю.

Цей момент тривав вічність, ніби час зупинився. 

Його погляд — це виклик, і я не могла відмовитися від нього. Ніби всередині мене вже йде боротьба, але я знала, що вже на межі поразки.

— Дідько… — прошепотів він у мої губи, і в наступну мить земля зникла під ногами. 

І він поцілував мене.

Гаряче, так?!))))) Ми вас чекаємо в новій історії!)))

Істинна Альф, або уроки приручення