Зі святом, мої любі!!!

Запрошую до знижки на історію, Юлії та Тимофія.

"(Не) покірна — це емоційний роман насичений, протистоянням, впертістю, власністю, відвертістю, та шаленими почуттями. 

Уривок. 

Юля обернулася відчуваючи, як шалено колотиться серце.

— Мені шкода. — Тихо кинула вона й залишила кабінет.

Фабіян дивився їй в слід. В реальності вона іще привабливіша, та красивіша ніж на фото. Ідеальна рельєфна фігура, красива зовнішність, харизма, ясний розум. Вона його заінтригувала своєю відмовою. В кабінет повернувся Ярослав і зупинився наче укопаний, розлючено дивився на Фабіяна.

— Де вона? — Холодно запитав він.

— Пішла. — Оглянувся на нього Тимофій.

— Ви домовилися?

— Ні. — Спокійно відповів президент стільникової компанії.

— Що? — Зірвався Ярослав Львович.

— Не погодилася на співпрацю. — З цікавістю дивився Тимофій на літнього чоловіка, який почервонів від люті.

— Ця дівка доведе мене до сказу. Не дивно, що чоловіка собі не може знайти. Та з таким характером, ні один, навіть не нормальний біля неї не затримається. — Лементував чоловік, нервово крокуючи кабінетом, а тоді почав виправдовуватися. — Я ж щойно говорив із нею на цю тему. Вона була згодна. — Він кинувся до дверей на ходу кинувши. — Почекайте. Я зараз швидко все владнаю.

— Не чіпайте її. — Суворо наказав Фабіян. — Я сам із нею домовлюся, тільки не сьогодні.

— —

Ярослав Львович зупинився біля дверей і здивовано оглянувся на свого гостя.

— Ви жартуєте?!! — З нею не можливо домовитися. Вона вперта, самозакохана бестія. Хоча не буду лукавити, прекрасний знавець своєї справи... — Чоловік важко зітхнув. — Не підкоряється ні крикам, ні наказам, ні погрозам. — Він сів за робочий стіл і безнадійно глянув на Тимофія. — Сумніваюся, що вам вдасться із нею домовитися.

— Я спробую. — Лиш відсахнувся Фабіян і присів за стіл поруч. Він знав, що домовиться із цією міс непокірною, за будь-яку ціну, інакше це буде не він.

— Грошима ви її не зацікавите. — Холодно кинув Ярослав. — Так, вона, як кожна жінка любить їх, але зайвої копійки не візьме. Любить чесність. — Це вам на примітку.

Фабіян вдоволено посміхнувся, терпіти не міг жінок ласих до легкої наживи. В пам’яті спливла Ліза, вона єдина була скромнягою, за десять років його не постійних стосунків. Решта інших його подруг це інша історія, яку згадувати було не приємно. — Ліза! Хороша була дівчина, хоча й різниця між ними у сімнадцять років. Так, занадто юна, для нього. Мабуть, Роман мав рацію, коли говорив, що ця дівчина йому не пара.

Тимофій важко зітхнув й покинувши свої невеселі роздуми, холодно кинув.

— Я обов’язково це врахую.

Юля увійшла у свій кабінет і поспіхом почала збирати усю роботу, яку мала завершити. Все дістало, вона не може працювати, в умовах тиску та ультиматумів. Пішло все до біса. Вона не хоче і не буде підкорятися чиїмось забаганкам...

Знижка тут...

Приємного читання!