Дещо страшне

Вітаю, любі!)

Ну що, я обіцяла собі не чіпати "Гаряча лінія "Сповідь"" поки не допишу "(не) одна під дощем", але хто я така, щоб не йти за власним покликом серця?)

 

Кажу одразу, для читачів книги "(не) одна під дощем" це буде дуже приємним бонусом)))

Тож зустрічайте нову історію під назвою "Іграшка", ділюсь маленьким шматочком:

 

— Я у будь-якому разі не буду Вас засуджувати. Моя задача – вислухати Вас. Так, що Вас турбує?

— Добре, тоді почну дуже здалека. Точніше з самого початку цієї історії, — Мері-Ен зробила глибокий вдих, наче готуючись до важливої промови та почала свою розповідь: — Вперше я відчула самотність у п’ятнадцять років, тоді я і зрозуміла, що хочу дитину. Мене не влаштовував варіант отримання освіти, хоч я і вчилась у медичному коледжі, будування кар’єри, пошук того самого, побудова сім’ї та вже потім колись в тридцять народжувати дитину. Я вирішила, що хочу дитину тут і зараз. Цей світ не розумів мене, але й мені це вже було неважливо. Я прийняла рішення, — жінка відкашлялась та продовжила. — На першому курсі медичного коледжу я зустріла хлопця. Він ідеально підходив на роль батька мого майбутнього сина. Він мав високий зріст, рівні білі зуби, темне густе волосся, займався спортом, а батьки були лікарями. Чоловік з ідеальними генами. Такими, як і у мене. Моя сім’я була дуже відома на все місто, тому ми мали цілий будинок у центрі. Наступним етапом було привернути його увагу, це у мене вийшло зробити швидко – він запросив на побачення. Звичайно, хлопець з такої інтелігентної сім’ї не буде рад дівчині, яка на першому побаченні натякає на інтим. Тому довелося трохи почекати. З часом у нас діло дійшло до сексу, але він відмовився від процесу без контрацепції. Уявляєте? А мені тягти було нема куди, час підтискав! Як ніяк п’ятнадцять років, — жінка зробила паузу та продовжила. — Але і це мене не зупинило, я купила презервативи, проколола кожен, по декілька разів, голкою та змогла настояти на використанні їх. Це сталося! Поки я чекала, щоб дізнатися вийшло у мене чи ні, я вирішила поговорити зі своїми батьками щодо вагітності. Як вони віднесуться до моєї вагітності? Те, що я почула від них, змусило мене почати ненавидіти своїх батьків. Вони сказали, що одразу без обговорювань йти та робити аборт. Уявляєте?

 

 

Запрошую всіх до читання! Не забувайте натискати на сердечка, зірочки, книжки та лишати коментарі!

 

Усім любові до себе та натхнення!
Ваша Ангеліна Александренко 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Його викрали, а у книги завтра фінал...
Яка ж буде розв'язка? “— Прийшов до тями, — на обличчі Ху Лая розпливлася мерзенна посмішка. — Навіть не очікував, що це спрацює. Пан Крег відчайдушно закашлявся, намагаючись щось відповісти старому лису.
❤️ трішки візуалів додам пізніше ❤️
Всім привіт, трішки розхворілась. Оновлення намагаюсь викладати вчасно. Візуалів пізніше обов'язково додам. ❤️ З теплом ❤️
Прода⚡ Небріс✨ Чужий☺️
✨ Доброго вечора,✨ ✨фантасти!✨ А Ви любите Чужих? Мої герої на Небрісі зустріли саме ксеноморфів. І це не просто так. Це тригер для головного героя. Але він поки що навряд чи зрозуміє☺️ Тож сьогодні три нових
Чи не романтизуєм ми аб’юз під виглядом пристрасті
Хай. Він ревнує — значить, любить. Він кричить — бо йому не байдуже. Він контролює — бо боїться втратити. Він “ламає”, а потім “рятує”. І ми називаємо це пристрастю. Але давайте чесно: де закінчується
Може, ваш герой — це ви, але без фільтрів?
Хай. А якщо чесно? Може, він не “вигаданий”. Може, він просто говорить те, що ви собі не дозволяєте. Злиться голосніше. Любить сильніше. Ревнує без самоцензури. Ставить межі без страху “а що подумають”. Ми
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше