Як мене сюди занесло

Все ж вирішила трохи поділитись тим, як мене взагалі занесло у сферу написання віршів і творів.

Ще десь в році 20 я писала фанфікі) Так так, думаю більшість з них починала. Слава богу, зараз той "витвір мистецтва" вже ніхто не зможе знайти, а ось фанфік, який я написала у 21 році, то той досі є у Wattpad. На той момент я була шаленою фанаткою Ейдана Галагера, тож розповідь саме про нього. Згодом я почала ще одну історію (вже з повністю придуманими мною персонажами), але сил закінчити її в мене так і не знайшлось. 

Чесно, сама не знаю, як мене потягнуло в цю сферу. Я просто постійно вигадувала різні історії в голові і якось вирішила почати ними ділитись. А ще, навіть зараз, в мене бувають моменти, коли я читаю книгу і паралельно вигадую сцену, де герої ведуть себе так, як я хочу, а не як це прописано. Частіше всього це буває, коли в книжці ну дууууже дивний і моментами тупий розвиток подій.

Що ж до віршів, то їх я почала писати в 2022 році. Не знаю, можливо, на мене так війна повпливала і я знайшла в цьому певний спокій. Зараз ви можете бачити лише мізерну частину моїх віршів, адже інші, як я казала раніше, написані російською і мені треба прикласти досить великих зусиль та часу аби їх перекласти, не втративши при цьому риму і сенс.

А ще я десь місяць тому створила тг канал, в якому планувала публікувати вірші і просто свої роздуми на різні теми, але через тік ток його розкрутити не дуже вдалось) Тож буду рада, якщо доєднаєтесь, бо, чесно кажучи, в телеграмі мені простіше, а отже і пости там можуть виходити частіше.
Всім папа, knizanova.
Тг канал: knizanova