Марічка і Гнат. Рік після зустрічі.

Спойлер Епілогу ( так він вже на носі).

Перед від'їздом я запропонував Марічці пройтися  тією ж вуличкою, що і рік тому в день нашої першої зустрічі. Як і торік йшов сніг, як і торік, Марічка тримала мене під руку і була моїм орієнтиром в цьому хаосі сучасного світу, була моїм якорем. Та на відміну від тогорічного мене, сьогоднішній я був частиною цього світу, був особистістю, і як ніколи раніше почував себе повноцінною людиною і громадянином незалежної України. Хай наша боротьба ще не закінчилася, та ми вистояли. Стоїмо і далі, і щасливі жити під синьожовтим прапором, котрий означає свободу, волю, правду.