"... Сірко дивився на них з цікавістю, не відчуваючи страху. Не для того все життя провів він у боях з бусурманами, щоб нині відступити перед кількома незнайомцями у бабських панталонах. М’язи його напружились, рука міцно стиснула руків’я шаблі. А тоді заговорив найстарший із незнайомців:

- Гадаю, нам треба якось розійтися з цим добродієм. Дороги тут на всіх вистачить.

Цей виявився не лише найстаршим, а й найрозумнішим, подумав Іван, бо не розумів такого гонору, коли без явної на те причини мусив він уступати дорогу незнайомцям лишень через їхні бажання.

- Я не збираюся поступатися якомусь безродному жебраку у смердючій шкурі! – запально вигукнув товстун.

- Портосе, вгамуй свій норов, тут немає леді аби справляти на них враження. – відповів йому найстарший.

Сірко голосно розреготався, чим страшенно розгнівав товстуна. Той кинувся на нього, проте козак не втратив холоднокровності. Він дочекався слушної нагоди і підставив товстуну підніжку. Той перечепився і, не збавляючи швидкості тіла, покотився униз прямо в холодні води протоки Па-Де-Кале. Його товариші, одразу забувши про Сірка, кинулися йому на поміч. А козак тим часом вирішивши, що нині його хоробрість матиме неочікувані наслідки, швиденько ретирувався з насипного шляху, так не побачивши жаданий маяк.

Іншим разом, Іване, промовив він сам до себе, зараз є більш нагальніша справа – урятувати свою шкуру від розгніваних чоловіків у бабських панталонах."

Сподіваюсь, вам сподобався цей невеличкий шматочок з майбутньої книги, яка написана вже наполовину та тільки й чекає слушної нагоди аби показати себе світові читачів Букнет. Це продовження історичної драми "Льодова пастка Богуна", тож читачі на сторінках нового роману знову зустрінуться з головним героєм попередньої книги Іваном Богуном, проте вже у другорядній ролі. 

Звісно, нова історія пишеться не так швидко, як хотілося б через постійні вимкнення світла, проте ми ж з вами на те й українці, щоб навіть у такий нелегкий час творити кожен свою історію, надихаючи інших. Головним героєм новоі історії є відомий характерник Іван Сірко, автор легендарної фрази "Рабів до раю не пускають". Разом зі своїми вірними побратимами він не по своїй волі устряне в Тридцятилітню війну, яка на той час лютувала у Європі, допоможе французам здолати іспанців та потрапить до сумнозвісної Бастилії. Чи зможе Сірко здолати усе перешкоди на шляху до омріяної України, зможете дізнатись, коли книга почне публікуватися. А поки що, хто ще не читав, гайда знайомитися з побратимами Сірка на сторінках історичного роману "Льодова пастка Богуна"

Бажаю усім приємного читання. Обіймаю, ваша Ріна Март.