Шматочок спойлера

"... Сірко дивився на них з цікавістю, не відчуваючи страху. Не для того все життя провів він у боях з бусурманами, щоб нині відступити перед кількома незнайомцями у бабських панталонах. Мязи його напружились, рука міцно стиснула руківя шаблі. А тоді заговорив найстарший із незнайомців:

- Гадаю, нам треба якось розійтися з цим добродієм. Дороги тут на всіх вистачить.

Цей виявився не лише найстаршим, а й найрозумнішим, подумав Іван, бо не розумів такого гонору, коли без явної на те причини мусив він уступати дорогу незнайомцям лишень через їхні бажання.

- Я не збираюся поступатися якомусь безродному жебраку у смердючій шкурі! – запально вигукнув товстун.

- Портосе, вгамуй свій норов, тут немає леді аби справляти на них враження. – відповів йому найстарший.

Сірко голосно розреготався, чим страшенно розгнівав товстуна. Той кинувся на нього, проте козак не втратив холоднокровності. Він дочекався слушної нагоди і підставив товстуну підніжку. Той перечепився і, не збавляючи швидкості тіла, покотився униз прямо в холодні води протоки Па-Де-Кале. Його товариші, одразу забувши про Сірка, кинулися йому на поміч. А козак тим часом вирішивши, що нині його хоробрість матиме неочікувані наслідки, швиденько ретирувався з насипного шляху, так не побачивши жаданий маяк.

Іншим разом, Іване, промовив він сам до себе, зараз є більш нагальніша справа – урятувати свою шкуру від розгніваних чоловіків у бабських панталонах."

Сподіваюсь, вам сподобався цей невеличкий шматочок з майбутньої книги, яка написана вже наполовину та тільки й чекає слушної нагоди аби показати себе світові читачів Букнет. Це продовження історичної драми "Льодова пастка Богуна", тож читачі на сторінках нового роману знову зустрінуться з головним героєм попередньої книги Іваном Богуном, проте вже у другорядній ролі. 

Звісно, нова історія пишеться не так швидко, як хотілося б через постійні вимкнення світла, проте ми ж з вами на те й українці, щоб навіть у такий нелегкий час творити кожен свою історію, надихаючи інших. Головним героєм новоі історії є відомий характерник Іван Сірко, автор легендарної фрази "Рабів до раю не пускають". Разом зі своїми вірними побратимами він не по своїй волі устряне в Тридцятилітню війну, яка на той час лютувала у Європі, допоможе французам здолати іспанців та потрапить до сумнозвісної Бастилії. Чи зможе Сірко здолати усе перешкоди на шляху до омріяної України, зможете дізнатись, коли книга почне публікуватися. А поки що, хто ще не читав, гайда знайомитися з побратимами Сірка на сторінках історичного роману "Льодова пастка Богуна"

Бажаю усім приємного читання. Обіймаю, ваша Ріна Март.

 

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Банк Банк
02.12.2024, 17:15:14

Зацікавили! Чекаю на продовження!

Ріна Март
04.12.2024, 19:15:29

Банк Банк, Незабаром буде))

avatar
Андрій Телевний
03.12.2024, 20:08:04

Чекаю...скорішого...завершення...книги...,надіюсь...скоро...побачу на букнеті,Вам Ріночка) натхнення і Мирного неба,більше часу світла,ми Украйінці...Нездоланні....Дякую...За...Наших...Козацьких...Геройів....У Ваших...Романах,Наші...ЗСУ??❤️? Нащадки Славетних Козаків,Перемоги...проти москалів на Всих фронтах!!!

Ріна Март
04.12.2024, 19:15:19

Андрій Телевний, Саме так ❤️

Інші блоги
Вітаю зі Святом!
Дорогі ❤️ друзі! Щиро вітаю вас з днем Державного герба України! Як відомо, в історії тризуб був навіть язичницьким символом, але для нас звісно став символом державності в 1918 році. Українська Народна Республіка прийняла
Знайомство з автором: Еліна Верес ?
Мої дорогі читачі та колеги! Сьогодні я хочу познайомити вас із талановитою авторкою, яка щойно приєдналася до нашої літературної родини —. Еліною Верес. Еліна зізналася, що лише починає свій шлях у
✨✨✨уривок з твору+візуали✨✨✨
Біля під'їзду вже стоїть іномарка мого бойфренда, сідаю на пасажирське місце попереду і відчуваю, як ударяє свіжий запах троянд. — Це ароматизатор у тебе такий, чи що? — здивовано цікавлюся, на що він, заводячи машину,
Вгадайка завтрашньої новинки
Привіт, любі, сумували? Вам надійшов таємничий лист від красунчика... З яким треба щось робити. Тільки що? Давайте вгадувати! Отже, записуємо, дівчата. Маємо Купідона. Маємо дівчину. Вона така, що і в Парижі під Ейфелевою
Шановні молоді автори! (особливо до 30 підп.)
Так-так, ви. Цей пост для вас і без зайвої скромності скажу, що це зараз буде найкорисніша інформація, яку ви тут знайдете, крім правил сайту, які (перепрошую), ви не дуже-то й читали (видно по ваших ніках латинськими літерами).
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше