#давайтепоговоримо Чи заводили ви колись свій особ

Доброго дня, мої любі читачі. Вибачаюсь, що звертаються до вас ледве спокійно, просто сьогодні така тема у нас, як про ваші особисті щоденники. Чи заводили ви їх колись? Чи подобалося вам їх заповнювати своїми життєвими пригодами? Чи ви зрозуміли колись, що це стане поштовхом до написання своїх власних творів? Чи ви не припиняєте сьогодні їх писати взагалі? Спочатку розповім вам про це я, а потім й ви у коментарях.

 

Після покупки 25 серпня 2021 року (перед моїм днем народженням, це був вийти у мене як подарунок), у місті Слов'янськ, де я народився, ми купили два малих блокнота: з котиками, де на одному був чорний, а на іншому — бежевий. На чорному котові у мене виникла ідея написати свій особистий щоденник, звідки усе й почалося з 27 серпня на моє (мабуть) день народження.

 

У своєму особистому блокноті я писав про своє "нудне" життя вдома. Писав зовсім коротко, бо кожна сторінка вмістила лише до 100-150 слів як мінімум. Там також були вигадки про імена, як вони створювалися, особливо ім'я моєї молодшої сестри (звати її Марія-Павла, або просто Марія чи Маша (по домашньому)). Також були й деякі замальовки логотипів, наприклад, російського телеканалу "ТНТ", чи щось інше.

 

Писав я цей блокнот помірно, із-за навчання. Після 28 лютого 2022 року, коли почалися справжні прильоти по Ізюму, я лишив цю справу, аби перейти до неї якось пізніше. Але тепер, оскільки я не вдома (а занадто далі від неї), блокнот залишився там, покриватися, мабуть (або що), "отруйним" пилом, викликаного бомбами й ракетами.

 

Ну, якось так у мене з цим особистим щоденником. Пізніше, під час війни, я усвідомив, що дарма писав його, оскільки не здогадувався, що рано чи пізно нам буде гаплик від Раші-Параші (вираз від Самуїла Детектора. Доречі... Привіт, Самуїле!). Навіть моя сестра вмовляла продовжувати писати його, оскільки також пише його з воєнних днів та років. Але я відмовився, бо тепер мій особистий щоденник є ЗАБОРОНЕНИМ твором, оскільки там вживані й нереальні сцени з життя (наприклад, як моя мати й бабуся заснували подвійне ім'я, хоч я у цей час не був навіть зовсім дурним).

 

Завершимо на цьому. Тепер, ваша черга, мої любі читачі! Чи було у вас таке, що ви вирішили завести свій особистий щоденник? Чи пишете ви його донині? Чи вам це подобається? Чекаю на ваші відповіді! Усім дякую;)

 

З повагою,

Ваш улюблений автор Букнету Стружик Лев ❤️

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Емілія Зінченко
02.12.2024, 12:05:11

Вітаю! Я обожнюю усілякі блокноти, тому пишу в них, і не в одному)

Стружик Лев
02.12.2024, 12:46:55

Емілія Зінченко, Це добре, що є такі люди, які не лише пишуть твори, а й свої власні щоденники. Дякую за ваш коментар)

Інші блоги
Tale Fatum: оце так новини...✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels – Я бачила їх у своїх снах, – Реджина простягнула руку. Янгол Смерті відчула як нудота підкотила
Урок мудрості для Марка в Туреччині...
Нарешті літо! Марко та Орися так довго чекали на спільну відпустку з батьками. Але чи легко зберегти мир у родині, коли спека виснажує, а навколо — лише «старі камінці»? Нова історія перенесе вас до величного
Очна Ставка з читачами: ідентифікація Спецзагону)
​Слухайте, мені тут у коментарях авторитетно заявили, що мій контент — категорично не для «тендітних читачів». Мовляв, транзитні туристи тут не виживають, а в залі сидять виключно «зубри диспутів», які можуть
Нова обкладинка
"Дотик Півночі" отримав нову обкладинку. До речі, нова глава вже на сайті. Ми наближаємося до кульмінації.
Буктрейлер ✨
Любі, ось мій перший буктрейлер. Скажіть як вам?)) https://youtube.com/shorts/EYt9NA5cYhg?si=eoY3b3t6HVzhN2Zc
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше