Доброго дня, мої любі читачі. Вибачаюсь, що звертаються до вас ледве спокійно, просто сьогодні така тема у нас, як про ваші особисті щоденники. Чи заводили ви їх колись? Чи подобалося вам їх заповнювати своїми життєвими пригодами? Чи ви зрозуміли колись, що це стане поштовхом до написання своїх власних творів? Чи ви не припиняєте сьогодні їх писати взагалі? Спочатку розповім вам про це я, а потім й ви у коментарях.

Після покупки 25 серпня 2021 року (перед моїм днем народженням, це був вийти у мене як подарунок), у місті Слов'янськ, де я народився, ми купили два малих блокнота: з котиками, де на одному був чорний, а на іншому — бежевий. На чорному котові у мене виникла ідея написати свій особистий щоденник, звідки усе й почалося з 27 серпня на моє (мабуть) день народження.

У своєму особистому блокноті я писав про своє "нудне" життя вдома. Писав зовсім коротко, бо кожна сторінка вмістила лише до 100-150 слів як мінімум. Там також були вигадки про імена, як вони створювалися, особливо ім'я моєї молодшої сестри (звати її Марія-Павла, або просто Марія чи Маша (по домашньому)). Також були й деякі замальовки логотипів, наприклад, російського телеканалу "ТНТ", чи щось інше.

Писав я цей блокнот помірно, із-за навчання. Після 28 лютого 2022 року, коли почалися справжні прильоти по Ізюму, я лишив цю справу, аби перейти до неї якось пізніше. Але тепер, оскільки я не вдома (а занадто далі від неї), блокнот залишився там, покриватися, мабуть (або що), "отруйним" пилом, викликаного бомбами й ракетами.

Ну, якось так у мене з цим особистим щоденником. Пізніше, під час війни, я усвідомив, що дарма писав його, оскільки не здогадувався, що рано чи пізно нам буде гаплик від Раші-Параші (вираз від Самуїла Детектора. Доречі... Привіт, Самуїле!). Навіть моя сестра вмовляла продовжувати писати його, оскільки також пише його з воєнних днів та років. Але я відмовився, бо тепер мій особистий щоденник є ЗАБОРОНЕНИМ твором, оскільки там вживані й нереальні сцени з життя (наприклад, як моя мати й бабуся заснували подвійне ім'я, хоч я у цей час не був навіть зовсім дурним).

Завершимо на цьому. Тепер, ваша черга, мої любі читачі! Чи було у вас таке, що ви вирішили завести свій особистий щоденник? Чи пишете ви його донині? Чи вам це подобається? Чекаю на ваші відповіді! Усім дякую;)

З повагою,

Ваш улюблений автор Букнету Стружик Лев ❤️