Додано
30.11.24 21:25:48
Місяця не вистачило!
Вітаю дорогі мої! ❤️ Цілий місяць, кожного дня я старанно розповідаю вам про світло моєї родини. Про радість і біль, про втрати й надбання, кохання і смерть… Пишу вже про третє покоління і тому не вийшло вміститися у 30 днів. Та, думаю, що початок зими – не стане на заваді вашим читанням і тому продовжу. Дякую, що ми разом та бажаю мирних днів і ночей!

❤️ ❤️ ❤️
Влада Клімова
634
відслідковують
Інші блоги
— Привіт, Каріно… Не впізнаєш? Так швидко мене забула? Чи обличчя не пригадуєш? Може, іншу частину тіла показати? Боже! Це ж Сергій Якименко! Мій… колишній водій, той, що був до Єгора… — Привіт, Сергію…
Всім привіт! Зробила вам подарунок до Дня закоханих! Ви можете безкоштовно прочитати цю шалено емоційну книгу! "Непотрібна родина Темного" - Що так дивишся, Таню? Думала, скажеш, що залетіла, і я одружуся? Ні,
Але не встиг про це подумати, як моя «пропажа» обережно, ніби сумніваючись, прочинила двері галереї. Я вражено завмер. Ліліан убрався в новий одяг, який ми нещодавно для нього замовили. Сорочка з мереживним коміром
У перерві між марафоном життя без світла й тепла та написанням п’ятого розділу хочу висловити вам щиру вдячність за підтримку. Кожен перегляд і кожна відмітка «Подобається» мотивують мене рухатися далі. Завдяки
Як і обіцяла в попередньому дописі, правила будуть доволі прості. Тому, будь ласка, прочитайте їх перед тим, як пропонувати свою роботу на марафон. 1. До марафону приймаються твори будь-яких жанрів. Але якщо якийсь
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю Влада. Книга дуже цікава та захоплива, не хочу щоб закінчувалась. Я зовсім не помітила що вже місяць пролетів з публікації перших сторінок :)
Леся Думка, Привіт, Лесю! Так, 1 жовтня я почала "Крихку вірність", а 1 листопада вже взялась за "Козацьку баладу"... Це не лікують! Були дні, коли подавала по 2 поєднані сюжетом розділи. Та ще не кінець, я ось вона - тут! Жартую, фінал вже близько. Але порадимось з читачами та займемося чимось ще, як обіцяла!
Дякую Владо що піднімаєте такі теми про минуле нашої держави.Багато горя принесли в наш край совєти.З трударів зробили рабів,але дух вольності все одно жив в людях ,пристрасний прихований,але він вирвався на волю ,і тепер ми не одягнемо те ярмо покори.
Lydmila, Дуже вдячна Вам, Людмило, за неймовірно влучні завжди слова. Відчуваю, скільки Ви пережили біди через той брудний загарбницький лад, що й досі пнеться з останніх сил. Але за вільним народом України правда та вірні слова "Ніколи знову"!
Вітаю, Владо! Читаю неймовірну історію вашої сім'ї й проводжу паралелі з сучасними подіями. А ще вражена стійкістю жінок вашого роду))) Дуже гарна ілюстрація))
Ніка Цвітан, Добрий вечір, Ніко! Серце України завжди битиметься в унісон з кожним серцем моєї родини. Дякую, що цінуєте мою сповідь про рідних - сіль батьківської землі!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати