Закічив 15 розділ "Старого Ахіміка ..."

Короче закінчив "арку пробудження" з 9-15 розділи (буде викладатися по розділу в день). Ще планується мінімум одна велика арка на 7-10 розділів про пригоди Алхіміка та його помічниці. Пишіть як вам новий твір -- знаю що треба мені навчитися не квапитися та розтягувати розділи, а то останні 4 по 4500 знаків, що трохи малувато . Хотілося щоб кожен був хоча б по 7000 знаків. Треба прописати реації персонажів більше опису оточення, тощо. 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Джуні Салем
28.11.2024, 13:27:13

Ну йомайо, немає слів! Ви ж класно пишете! З таким гумором, такий цікавий початок. Зробіть привабливу обкладинку, додайте теги, які ведуть на сторінки де найбільше книг вашої тематики і активне посилання на історію в блозі. На букнет майже немає книг про алхіміків, а тут харизматичний герой та ще й ельфійка буде)))

SigmArs
28.11.2024, 17:38:40

Джуні Салем, Дякую за відгук. Планував оновлювати обкладинку, знаю, що ця не дуже вийшла.

Інші блоги
Фінал літмобу #березневі_буккотики
Ось і добіг кінця наш міжавторський літмоб весняних історій, кожна з яких подарує вам захоплюючі емоції. Всі історії знаходяться за тегом #березневі_буккотики. А я вам нагадаю про кожну авторку та її книгу нижче: "Проклятий
Флешмоб «оповідання за картинкою»
Отож, любі мої друзі, колеги, читачі, чи три в одному. Пропоную на хвилинку відкласти серйозні справи й трохи побавитися. Давайте напишемо весняне оповідання за картинкою — легеньке, світле, тепле, з ароматом книжок. ☄
Знайомство з еротичним твором "В обіймах Моря"
Вітаю! Ми знову зустрічаємося з вами для обговорення «В обіймах Моря», але цього разу з метою оглянути ланцюжок фактів у рубриці «Знайомство». Сьогодні в нас легка еротична історія якраз для весняного
Довгоочікуваний штиль
Мої любі, історія «Шторм серця» офіційно завершена! Навіть не віриться, що ми разом дійшли до фіналу цієї непростої, емоційної, місцями такої ніжної історії. Для мене це була не просто книга, а цілий вир почуттів, переживань,
Мене зворушило до сліз...
Я вже не просто плакала, а вила, хапала повітря розпухлими губами, по яких текли сльози, шмигала носом, сиділа на підлозі біля Руслана й притискала його голову до своїх грудей. Я розуміла, що варто заспокоїтися і подбати про
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше