Намагання Зоряни піти з компанії.
Мирного вечора, любі!!!
Історію Зоряни та Яна, оновлено!
Наша дівчинка вирішила проявити гордість, та знайти інше місце праці. Аби нарешті покинути свого харизматичного шефа.
Недопопелюшка — книга наповнена пристрастю, інтригами та випробуваннями. Тут вирують шалені емоції.
Уривок.
"Вибач, Зіронько!
Я не хотів тебе образити. Ти потрібна мені. Чекаю тебе в понеділок на роботу...»
Ага, вважай, що я вже побігла.
Складаю конвертик назад, та повертаю його на місце.
— Правда ж букет вам? — вдоволено перепитує чоловік.
— На жаль, ні. — відмахуюся. — Вибачте! І більше за цією адресою не привозьте квіти. Адреса вказана не вірно.
— Але ж...
— Бувайте! — байдуже кидаю та зачиняю двері.
Дверний дзвінок повторюється іще декілька разів, але я не реагую. Вирішую, що більше нікому не відчиню двері, окрім замовлень, які робитиму сама.
Вихідні вже добігають завершення, а я з острахом чекаю візиту Ольки, та на щастя вона не забігла. Я ж інтенсивно готуюся до співбесіди. Плекаю стільки надій. Практично цілу ніч не спала. Хвилювалася.
У понеділок викликавши таксі під самісінький під’їзд, буквально стрибаю в нього і щаслива, що немає супроводу за мною, іду на співбесіду.
Але тут мене чекає розчарування. Спочатку наче все добре. Я пройшла співбесіду. Але коли питають, де я раніше працювала, я спокійно відповідаю. Чоловік та жінка переглядаються. Симпатична білявка поправивши окуляри, цілком серйозно видає.
— Вибачте, ми не можемо взяти вас на роботу.
— Чому? — само зривається з вуст.
— Без коментарів...
❤️ПОДАРУНОК!!!❤️
RFeoMVFy — КОЛЕКЦІОНЕР.
Приємного читання!!! ❤️
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩиро дякую за подарунок ♥️
Марина Шимонюк-Гаврилюк, Вітаю.дуже цікава книга
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати