Привіт-привіт, мої  любі! ❤️

 Сподіваюся, ви вже читаєте про пригоди героїв у цій легкій та теплій історії — “Гарбузове лате та мафія” — позаяк далі тільки цікавіше!

Сьогодні наших героїв огорнуло пристрастю та ніжністю… Бачили? 

Таки вони сильно одне за одним скучили ;-)

 Але ж попереду у Рена ніч чергування у полі, а Ліка вперше залишиться сама вдома… як воно все пройде, враховуючи, що в них точно є якийсь недруг?!..

А ще  ж і Лука… щось з тим італійцем геть нечисто!

На них ще стільки всього очікує, заглядайте, буде весло та тепло ;-) ❤️❤️

Спойлер 1

““Тільки не в ліжко, бусинко!”, — майже змирившись, ставлю все ж похмурий смайл. — “То лише наша територія!”

“Дякую!” — я майже чую, як вона там, вдома, верещить від радощів. — “Він буде на підлозі, обіцяю!”

 Ну, я не дуже вірю… але тішу себе надією. А отже відправляю їй смайл-сердечко.

“Спи, бусинка. Тобі варто відпочити”, — нагадую та роблю ще ковток кави, коли вона надсилає таке саме.

 І так добре від того! Я настільки давно такий спокій всередині себе не відчував…

 Раптом в мене починає дзвонити мобільний.

— Так? — відповідаю я миттю, побачивши ім'я Ліки. — Чого ти не лягаєш?.. — почав було жартома обурюватися, але….

— Рен? — голос коханої змусив мене скинутися та замовкнути. — Я пішла Арті в хату впустити, а тут…

— Що там?! — напружено рикнув я, стривожений цим тоном Ліки.

— Не знаю точно, але… Мені здалося, що там щось є. На вулиці… Зі сторони яру. Щось страшне… І Арті гарчить…”

Спойлер 2

“— Доброго ранку всім! — привіталася Тетяна. У неї сьогодні була друга зміна у лікарні й вона запропонувала зранку якось допомогти.

— О, моя красуне! — пожвавився наш італієць, запускаючи цикл приготування кави.

 А сам рвонув до неї, вочевидь, плануючи допомогти з курткою. Тетяна зашарілася так сильно, немов дівчинка. Я мимовіль посміхнувся, побачивши, що й Ліка посміхається.

 Однак, не дійшовши буквально крок, Лука зупиняється та уважно дивиться на щось за великим вікном кавʼярні.

— Мама мія! Молоко! Забув! — він посилає повітряний цілунок Тетяні, розвертається та… буквально миттю зникає у підсобці!

 Ми всі завмираємо, ошелешено переглядаючись. Чимось це нагадує мені першу появу  цього італійця тут.

 Тетяна виглядає найбільш спантеличеною і мені навіть стає її трохи шкода.

— Ем… не зрозуміла. Можливо, перекладач спрацював невірно? — добирається до матері Ліка, скоса поглядаючи на мене, немов вимагає пояснення.

 Але що я можу сказати? Я сам не зрозумів нічого.

— Піду перепитаю, — стенаю плечима та йду до підсобки.”

  ❤️❤️❤️

 Запрошую доєднуватися до моїх соцмереж, де я  доступна для спілкування постійно: там є веселі відео про вайб моїх романів!

Там завжди багато новин, обговорень, особистих появ автора та цікавинок й анонсів!❤️❤️❤️

Мій Телеграм          Мій Інстаграм         Мій Фейсбук      Мій Тік-ток