Цикл романів по моїм відеороботам

Усім привіт!

Сьогодні я розповім вам про новий цикл своїх робіт.

Насправді я його ніколи не планувала. Ідея прийшла спонтанно буквально нещодавно, коли я, нарешті, завершила монтувати свій перший за 10 років відеофанфік. Про це я розповідала в попередніх постах і пропонувала переглянути свої передачі на цю тему. І ось, коли перша відеоробота була готова, коли емоції щодо цього трішки вляглися (бо з нетерпінням чекала цієї події), я почала знову й знову прокручувати в голові сюжет відеофанфіку. І кожного разу ловила себе на думці, що ось там не вистачило емоцій у підібраному відео, а там сама не добре зіграла, а тут взагалі б зробила інакше, але не було підходящих кадрів, тому монтувала з того, що було.

Відеофанфіки – це річ гарна. Я змогла візуалізувати свої ідеї за допомогою інших акторів, то по-своєму величезний сплеск емоцій. Зараз частенько переглядаю цю роботу й на останніх кадрах завжди пускаю сльози.))) Бо багато чого відчула в цьому творі, персонажі серіалів, які я відібрала, почали сприйматися по-іншому, навіть атмосфера місцями змінилася, бо я додала інші ефекти й музику. Але я однаково відчуваю, що багато чого не змогла розкрити й передати в цьому задумі. До того ж багато чого лишилося з оригіналу, в тому числі діалоги та частка ідеї, як то і передбачає відеофанфік.

І ось раптом нещодавно прийшла думка: а чому б по кожній такій відеороботі не написати окрему книгу? Оригінальний твір саме з власним сюжетом, а не по ідеї кіносценарію. Так би я могла розкрити все, що хотіла показати та про що розповісти. Чому я раніше про це не подумала?

Тому збираюся на зустріч з вами, любі читачі, з новою історією, яка створена по ідеї мого відеофанфіку. Її назва - «Сонце в нашому серці». Більше про неї розповім, коли опублікую першу главу. Думаю, посилання на сам відеофанфік розміщу вже по завершенню книги, бо є велика різниця в сюжеті та задумі, а собливо у візуальному супроводі (відеофанфіки роблю з азійського кіно, інше не надихає щирістю та атмосферою). Тобто в книжці хочу розповісти саме ту історію, яку в повному обсязі намалювала моя уява. Без обмежень і рамок, які встановив відеомонтаж. Тому завчасний перегляд відеороботи може заплутати й розвіяти атмосферу книжки. Краще спочатку прочитати, а потім уже при бажанні переглянути відеоверсію. Вийде щось на кшталт примітивної азійської екранізації роману.)))))

Розумію, зараз мої слова виглядають сумбурно й незрозуміло, але якщо в мене вийде розвиватися в цьому напрямку, то з часом усе стане на свої місця.

Сподіваюся, така імпровізація та вид моєї творчості знайте своїх читачів і глядачів, подарує історію для душі, принесе користь, інтерес і відпочинок.

До зустрічі!