Досьє персонажа. Вілл Шалфей. Той, хто мав померти
Привіт, друзі!
Скучили за своєю феєю Морганою? Чи, може, хто уже й забув хто вона така?
Давно моя скромна персона не з'являлася на просторах Букнету. Сьогодні субота, один-єдиний день тижня, позбавлений уроків зі школи та підготовки до вступних тестів. Тож, саме сьогодні ми разом з вами нарешті зробимо те, що мали зробити вже досить давно. Будемо здувати пил з моєї сторінки та блогів!
Рекомендую прочитати цей допис до кінця, бо саме там вас чекає невеличкий сюрприз, якому, гадаю, фани "Елементорів" неабияк порадіють. Хі-хі. Ну і дещо з позаелементорських новин теж буде.
І та-а-ак, у нас на горизонті після стількох місяців відсутності з'являється, повернувшись, рубрика "Досьє персонажа" започаткована з метою краще пізнати героїв мого роману "Товариство Елементорів"! І сьогодні нашим піддослідним кроликом буде ніхто інший як Вільям Шалфей. Чи як його зазначила моя люба Віка Лукашук: "Злий хлопчина з першого роділу". Злий, то злий, звісно, але ж ми усі його страшенно любимо, правда?...
Тож, беремо нашого "сухореброго хлопчика" і розглядаємо його під мікроскопом з усіх можливих сторін. І сподіваємось на те, що він нас не покусає, адже ж таємничий який! Нічого не хоче, аби було відомо про нього! Але ми обережненько, еге ж?
Ремарочка: цим неймовірного креативу й оригінальності епітетом нашого Шалфея нагородила моя молодша сестра, коли у кращі часи моєї творчості ми довго сиділи вечорами й розмовляли про мої ідеї. Ех, давно то було, аж душа болить. Треба терміново випрявляти ситуацію!
Вільям Шалфей - один з головних героїв роману-дилогії "Товариство Елементорів". Він є членом компанії з підтримки новообдарованих магів "Сестри Шор" та останнім, єдиним представником поки незвіданого нами й невідомого Двору Місячної Лілії - однієї з гілок давнього могутнього роду найсильніших другокружників в історії всього Тайхо-Антікського континенту. Дворянин Нічийних територій, які нині входять до складу Калідрійської Корони. Але він аж ніяк не звичайний багач, що зараз втратив усе.
Вілл чистокровний (у-у-у, аж занадто) тикодін Другого Кола (О ТАК! ОЦЕ ПОВОРОТИ!). Приховуючи своє справжнє походження, являвся псевдо-тикодіном Першого Кола, Просторовицького Підряду, а саме - матерії й молекул. Справжнім талісманом може похизуватися будь-якої миті, адже має його при собі весь час: тонке фігурне кільце зі срібла, виготовлене у вигляді гілочки шавлії, красується на його тонких граційних пальцях з п'яти років, відколи хлопчинка відкрив у собі дар Небесної Магії. Прикидаючись першокружником, майстерно дурив усіх навколо, носячи на шиї підвіску з кігтиком сича на ім'я Гарольд, якого в свою чергу вважали духом талісману хлопця. Чиїм насправді духом є сам Гарольд достеменно невідомо. Утім, є припущення, що його справдній господар — Арчибальт Доусон, давній хороший друг матері Вільяма, який опікувався ним після її смерті. Але все поступово.
Вільям високий худорлявий хлопець з прямим попелясто-русявим волоссям природнього відтінку. До восьми років мав виразні очі глибокого темно-синього відтінку, зараз у романі виступає з покаліченим сліпим правим оком, райдужка якого майже повністю вицвіла, залишившись матовою блідо-сіро-блакитною. Ліве око залишилося того ж кольору, але з дитинства набуло абсолютно іншого виразу. У дитинстві й до дев'ятнадцяти років фарбував волосся у темно-коричневий колір, який і досі важко вивести, а тому його біляве попелясте волосся тепер має легкий відтінок какао. У Вільяма худе тонке обличчя з гарною чіткою лінією підборіддя, густими світлими бровами, тонкими губами, благородною блідою шкірою та аристократичними рисами. Може похвалитися довгими тонкими пальцями, випираючими ключицями, колінами й ліктями, а також завжди прямою спиною. Через праву брову, все око та частково щоку має тонкий дволінійний рубець - старий страм жалишений у восьмирічному віці перевертнем у подобі вовка. Щоб частково приховати шрам від оточуючих відрощує кілька передніх прядок як чубчик розділений навпіл.
Вілл носить темно-сірі брюки, позичені з якогось костюму, проте від існування й користування піджаками вперто відмовляється, надаючи перевагу звичайним приталеним жилетам, які час від часу вдягає поверх своїх дивних цікавих сорочок, кожна з яких існує в єдиному екземлярі. Усі вони колись належали його батьку, були виготовлені на його замовлення у різних куточках імперії. Усього таких сорочок з різноманітними унікалними візерунками у Вільяма двадцять сім. Хлопець надзвичайно дорожить ними, крім цього з цим пов'язана одна цікава історія, яка невдовзі висвітлиться у книзі. Відтінки одягу Вілл змінює лиш у сорочках. Улюблені ж брюки виключно сірі, а вузький жилет - блідо-кавового відтінку, аби підкреслити незвичний колір свого волосся й ще дужче заплутати оточуючих. Також у його гардеробі можна помітити ще одну абсолютно невід'ємну частину - лаковані туфлі з чорної шкіри.
Вільям спокійна та врівноважена особа зі складним характером, що сформувався досить давно під тиском ненайкращих речей, що йому довелося пережити. Він закритий у собі і надає перевагу не відкриватися кожному зустрічному. Любить самотність, а у компанії почувається зайвим, вирізняючи себе як кращого за тих, хто знаходиться поруч із ним. Він впертий та важко йде на компроміс. А ще Вілл страшенно гордий та самовпевнений. Проти надзвичайно недовірливий та обережний у чужих вчинках і словах, хоча сам і вирізняється гострим язиком. Вільям обожнює лукавість та певну загадковість. Іронія - його найкраща подруга. Часом йому надзвичайно важко змовчати. Цим він страшенно нагадує Моллі, а том вони не завжди знаходять спільну мову. Вілл має дивну звичку питати-стверджувати й небачену пристрасть до риторичних висловлень.
Дехто з вас, можливо, пам'ятає попередні дописи з цієї рубрики, і уже з нетерпінням чекає найцікавішої її частини - асоціативної дошки героя, але, на жаль, сьогодні її не буде. Фата Моргана вирішує потягнути інтригу й залишити цей пункт рубрики на наступну частину, присвячену Вільяму Шалфею. Бо так як наш Вільям не зовсім простий і нам ще до кінця не відома його особистість, яких у нього, як виявляється багато, ми не можемо розглянути його глибше обгортки.
Більш, ніж упевнена, що у вас лишилося купу питань з приводу цього хитрого таємничого хлопчика. Проте саме це і було метою сьогоднішнього допису: більше вас зацікавити, аніж пояснити щось конкретне, адже спойлерів ніхто не любить, а все найцікавіше як раз зараз відбувається у книзі!
Але не засмучуйтеся, адже таємниці Вільяма Шалфея розкриваються з кожним новим розділом. Усім сподобався останній, еге ж? Вражаючі новини ви дізналися з нього? Гадаю, що так! Ну а наступні частини роману особливо зацікавлять вас. Нова, до речі, виходить уже цього вівторка. Я ж точно знаю як ви зачекалися на продовження, а тому із задоволенням дарую його вам!
Поки, поєднуючи з навчанням та підготовкою, я продовжую роботу над "Елементорами" та ще однією цікавою історією для вас, яка має невдовзі з'явитися на Букнеті. Фата Моргана буде частувати вас новинками!
Страшенно скучила за вами усіма й з нетерпінням чекатиму реакцій на блоги та нові розділи "Товариства"! Ну й окреме вітання Віці Лукашук, яка чекала Досьє персонажа з Шалфеєм ПІВ РОКУ! І це без перебільшень, між іншим!
Усіх обіймаю та бажаю успіхів у творчому шляху! А ще дуже прошу не ображатися на моя довгу відсутність. Вашій Фаті зараз важко, ех. Але вона попри все продовжує працювати для вас! Адже не може жити без улюбленої справи, частиною якої стали всі ви!
Тому дякую за увагу та чекаю у гості у себе на сторінці!
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВаай! А я чекала чекала, і нарешті дочекалась!))) Дуже радію цьому блогу♥️ Адже як можна не любити цього хлопчину?) Треба мені потрошку повертатися до цієї блискучої історії, бо лічені пари та лекції не дають ні хвилинки спокою((( А настрій то треба підтримувати!)
Щиро-щиро дякую за цей промінчик сонця в дощовий сумний день:) Хай у вас завжди світить сонечко, а натхнення ніколи не полишає вашу домівку) А ще нехай злі викладачі таки оминають десятою стежкою!))) Усього найнайкращого!!!! (。•̀ᴗ-)✧
Віка Лукашук, Оооох! Моя рідненька Віка Лукашук)) Давно не бачила вас! З'їло вас трохи це навчання, еге ж? Але ви просто молодець, що зазираєте сюди! Адже як ми без вас?...) Цілком розумію вас, це навчання й мене затягує в свої тенета й часом страшенно важко повернутися до мого колишнього життя... Тому й не підганяю вас, бо знаю, що ви повернетесь до цієї історії обов'язково. Вірю, що мої "Елементори" уже лишили слід у вашому серці! Тому можу вас навіть привітати, бо коли ви повернетеся до прочитання, проковтнете всю істрію за раз, бо враховуючи ваші і мої власні темпи, історія може бути вже дописана до кінця, ха-ха)) Рада була побачити вас у себе у блогах, аж на душі полегшало!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати