Мало-помалу, йдемо до фіналу! І трохи балачок

Вітаю, автори та читачі Букнет. Вже скоро моя перша робота  "Циклоп", підходить до свого завершення. З цього приводу хотів би про дещо вам розповісти, та й підбити певні підсумки у завершенні роботи. 

Отже, писати я вирішив зненацька. Дуже полюбляв читати, дивитися фільми, грати в ігри. Всюди мене захоплювала саме історія, так те, як і що в ній показують. Персонажі, локації, вигадані з нуля світи. Все це мене приваблювало й неабияк цікавило. До голови почали надходити думки, по типу: "А чому ж не спробувати написати своє?".

І дійсно, а чому б ні? Фантазія здається працює, наробітки певні, ще з дитинства навіть, я вже мав, тому можливо настав час вже творити? 

Спочатку я писав цілком для себе, у ворді. Сторінка за сторінкою, сторінка за сторінкою, у вечері, зранку, коли завгодно. Зрештою в мене вимальовувалася історія. Я почав писати не більше, як самму книгу, як додатки до неї "Історія Світу", "Характеристика персонажів", і таких файлів у мене на комп'ютері і в телефоні ціла купа. Заворожив мене цей процес так би мовити. Вже як здається все що хотів написав, а це був місяць третій і триста сторінок чистого тексту вже позаду, а я усвідомив, що щось воно не те. Скомкане, нерозкрите, ну "бяка" не інакше. Почав редагувати, і врешті наредагувався так, що з тих трьохсот першоджерельних сторінок, у мене тепер в планах цілих дві книги. Ось одна з них, а саме перша в серії "Циклоп", скоро закінчиться, але закінчиться лише як історія, але не як книга й проект. Це так звана авторська чернетка, яку зазвичай автори стидаються показувати назагал, а я от, як бачите, не постидався. Хотів побачити реакцію людей, та й взагалі ось ця думка, що тебе можливо хтось читає зараз, дійсно гріє душу. Коротше, вибачаюся за усі ці незручності й перескоки, які я там наробив у ході публікації, бо читати з самого початку я вважаю це було неможливо, та й зараз не сказав би, що краще. Завжди є куди рости, і сподіваюся, що я росту. Ніколи не мав на меті стати професійним супер-письменником, та й не читаю я так багато, як дивлюся фільми чи граю в ігри. Це як хобі, яке нещодавно відкрив та й яким не ліньки займатися. Тому текст цей по завершенню чекає ще етап  генерального орфографічного редагування, та й можливо додавання певних сцен, а яких саме було б цікаво попитати у тих, хто читав ;)
Зрештою, хотів би додати, що який би текст у мене не вийшов, та яку б критику не отримав, а вона звісно буде, бо я початківець та й не геній з народження, я все ж продовжу писати. Ідей купа, бажання також, а робити окрім цього не сказав би що є що. Радий, що у нас в Україні існує така платформа, як букнет, але хотілося б, щоб таких платформ було більше, та й щоб вони були популярніші. Радий був з вами ось так поспілкуватися, усім гарного дня, вечора, ночі, хто дочитав. Захопливих історій читачам, невичерпного натхнення авторам!

Всім удачі.

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Оксана і Макс разом
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення вже у ваших книжечках ;) —Ксю... ти знаєш... Ти найкраще, що зі мною сталося. Усі ці роки я не міг викинути з голови ту єдину ніч. Шукав тебе у тому закладі, як пацан. А ти зникла навіть
Новини від S.T.A.L.K.E.R. Ua.
Зайшов в розділ "бойової фантастикі" а там в топі суцільна магія з драконами... та чи-то недоколиханими... чи-то закоханими... схоже їм уже тісно в розділі магії... цікаво мух від котлет коли-небуть відділяти будуть???
Починається спека❤️
Привіт, мої любі Спокусники! Новий гарячий розділ вже на сайті “Не такий ти й святий” 18+ Мені кортіло на неї накинутися в машині, в ліфті, і, якщо чесно, я й досі не знаю, як я тримав себе в руках. 18+ Щоб посмакувати
«вагітність – не хвороба!»
Скільки разів ви чули цю фразу? А можливо, навіть самі її говорили? На перший погляд, у ній немає нічого поганого. І справді, вагітність – це природний процес, а не хвороба. Але чомусь дуже часто цю фразу використовують
Трохи про мене та «наймичку для ката»
Вітаю всіх, хто завітав на мою сторінку! Зараз поступово виходять нові розділи мого історичного любовного роману «Наймичка для ката», і хочеться трохи розповісти, чому взагалі з'явилася ця історія. Я почала писати
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше