Мало-помалу, йдемо до фіналу! І трохи балачок

Вітаю, автори та читачі Букнет. Вже скоро моя перша робота  "Циклоп", підходить до свого завершення. З цього приводу хотів би про дещо вам розповісти, та й підбити певні підсумки у завершенні роботи. 

Отже, писати я вирішив зненацька. Дуже полюбляв читати, дивитися фільми, грати в ігри. Всюди мене захоплювала саме історія, так те, як і що в ній показують. Персонажі, локації, вигадані з нуля світи. Все це мене приваблювало й неабияк цікавило. До голови почали надходити думки, по типу: "А чому ж не спробувати написати своє?".

І дійсно, а чому б ні? Фантазія здається працює, наробітки певні, ще з дитинства навіть, я вже мав, тому можливо настав час вже творити? 

Спочатку я писав цілком для себе, у ворді. Сторінка за сторінкою, сторінка за сторінкою, у вечері, зранку, коли завгодно. Зрештою в мене вимальовувалася історія. Я почав писати не більше, як самму книгу, як додатки до неї "Історія Світу", "Характеристика персонажів", і таких файлів у мене на комп'ютері і в телефоні ціла купа. Заворожив мене цей процес так би мовити. Вже як здається все що хотів написав, а це був місяць третій і триста сторінок чистого тексту вже позаду, а я усвідомив, що щось воно не те. Скомкане, нерозкрите, ну "бяка" не інакше. Почав редагувати, і врешті наредагувався так, що з тих трьохсот першоджерельних сторінок, у мене тепер в планах цілих дві книги. Ось одна з них, а саме перша в серії "Циклоп", скоро закінчиться, але закінчиться лише як історія, але не як книга й проект. Це так звана авторська чернетка, яку зазвичай автори стидаються показувати назагал, а я от, як бачите, не постидався. Хотів побачити реакцію людей, та й взагалі ось ця думка, що тебе можливо хтось читає зараз, дійсно гріє душу. Коротше, вибачаюся за усі ці незручності й перескоки, які я там наробив у ході публікації, бо читати з самого початку я вважаю це було неможливо, та й зараз не сказав би, що краще. Завжди є куди рости, і сподіваюся, що я росту. Ніколи не мав на меті стати професійним супер-письменником, та й не читаю я так багато, як дивлюся фільми чи граю в ігри. Це як хобі, яке нещодавно відкрив та й яким не ліньки займатися. Тому текст цей по завершенню чекає ще етап  генерального орфографічного редагування, та й можливо додавання певних сцен, а яких саме було б цікаво попитати у тих, хто читав ;)
Зрештою, хотів би додати, що який би текст у мене не вийшов, та яку б критику не отримав, а вона звісно буде, бо я початківець та й не геній з народження, я все ж продовжу писати. Ідей купа, бажання також, а робити окрім цього не сказав би що є що. Радий, що у нас в Україні існує така платформа, як букнет, але хотілося б, щоб таких платформ було більше, та й щоб вони були популярніші. Радий був з вами ось так поспілкуватися, усім гарного дня, вечора, ночі, хто дочитав. Захопливих історій читачам, невичерпного натхнення авторам!

Всім удачі.

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Янголятко вдома ♥
Щось пішло не так… Ще зовсім недавно — у полоні демониці. А тепер — вдома. Що ж там насправді відбувається?.. Те саме ліжко з білими ковдрами. Той самий стіл, за яким він годинами сидів на самоті, вирізаючи візерунки
❤️ Апдейт аватарки ❤️
Вам пише не якась незнайома тьотя) це все ще ваша знайома тьотя, просто з іншою аватаркою.❤️✨ Вирішила нарешті оновитися, бо попередня картинка мені щось зовсім перестала подобатись. ❣️ Ви знаєте, як це буває: в
А мій "Янгол..." у вас уже в бібліотечці?!
Кілька днів тому у мене стартувала нова книга, яка називається «Врятуй її, Янголе!», котру я пишу спеціально для Флешмобу "Неправильне кохання". Зрештою, яке кохання вважати правильним, це ще велике питання. Але
Чи захистить халат?
Артур усміхається, відкладаючи планшет. — Якщо тобі так потрібне джакузі, Діано, завтра воно стоятиме тут. Але я думав, тебе більше турбує інший пункт договору. — Який саме? — видихаю я, відчуваючи, як від його голосу
"Просто сусідська кава"
Ну що, здається, “просто сусідська кава” трохи вийшла з-під контролю ☕? Софія вирішила, що вчора було занадто спокійно — і якщо вже грати, то грати до кінця. Трохи випадковості. Трохи провокації. І дуже багато впевненості. А
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше