- Мати трьох дітей, зразкова дружина, чудовий співробітник... - Даша говорила нарочито голосно і, здається, смакувала кожне слово. - А насправді ти всього лише звичайна шльондра, Ліко.
Вона кинула мені в обличчя дюжину фотографій і ті різнобарвним феєрверком посипалися на підлогу. Я опустила погляд і... застигла, забула як дихати. На знімках я й охоронець Вадим, його пекучий темний погляд, жадібні губи й руки на моїх губах, на моєму тілі... У душі щось обірвалося, різко, до болю. На мить мені навіть довелося заплющити очі, я спробувала якось упоратися з шоком. Офіс раптом наповнився людським гомоном, легким, мов морський бриз, але я все одно його чула.
- Яка пристрасть, Зоренко, ммм! - посміхається Даша і трясе перед моїм носом знімком.
Як бридко. Дріб'язково, підло. До нудоти. Даша фотографувала, може навіть відео зняла. Вона підслуховувала, підглядала. Хоча, яка тепер різниця. На очах мимоволі виступили сльози, я стиснула пальці в кулаки, впиваючись нігтями в долоні до крові, Даша не побачить моїх сліз, ні за що.
https://booknet.ua/book/poclunok-pochinatsya-z-ochei-b430343
Наступна глава вже на сайті!!!
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПлюнути їй в харю!!! Най повтирається..!!!(
Олена Гушпит, Оленко ти прям на хвилі Таїсії)))) Ліка в стресі та й виховання не дозволить! А треба було стільчиком і по морді, і по морді! Дякую за коментар!!!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати