Багато важливих новин!

Вітаю, любі читачі!

В мене для вас є кілька важливих новин, які, я сподіваюся, вам сподобаються. Зокрема хочу повідомити вам, що книгу "Заборонена Квітка" завершено і вона доступна в повному обсязі. Усім хто чекав завершення роману раджу не відкладати й прямо зараз поринути в читання цієї емоційної та чуттєвої  історії. 

Уривок:

— Ну, що, Квітко… Такої уваги ти хотіла, коли одягала на себе цю, до непристойності коротку сукню? Чи, може, ти хотіла, щоб я розквасив тому шмаркачу носа на очах у студентів? — з кожним запитанням Стрілецький підходив до мене все ближче і ближче, наче хижак, який хотів загнати жертву у пастку. 

Я негативно мотнула головою, але продовжувала стежити за очима Мирона, що почали повільно темніти. 

— Тоді скажи мені, для чого ти це зробила? — він зупинився практично впритул до мене, але його руки були опущеними, наче він взагалі не збирався мене торкатися. 

Дідько! І чому ця думка нагнала на мене хвилю розчарування?

— Я…хотіла привернути увагу, — випалила не роздумуючи, продовжуючи пильно вдивлятися в його карі очі.

— Тобі вдалося, — Стрілецький важко ковтнув. 

Кілька секунд ми мовчки пропалювали одне одного проникливими поглядами, а ж поки чоловік знову не заговорив.

— Ти знову змушуєш мене чинити наперекір правилам, — його голос став хриплим. В моєму горлі різко пересохло. 

— Я і так починаю божеволіти, вдаючи, наче ти байдужа мені, наче я не мрію про тебе кожного довбаного вечора перед сном, а потім ще й вранці, а тепер ти ще й одягнулася так, що мої фантазії скоро повністю поглинуть мене і я начхаю на всі заборони. Квітко… — важко видихнув Стрілецький підійшовши настільки близько, що його підборіддя практично торкалося моєї маківки. Мої очі опинилися на рівні його грудей і лише зараз я зауважила, який він високий. 

Я зробила глибокий вдих відчуваючи, що… Відчуваючи те, що не повинна була відчувати до нього… Сум. Жаль. Бажання стати ще ближче. Божевілля якесь…

Я не знала, що зі мною відбувалося в ту мить. Може, мені просто подобалося босоніж танцювати на лезі ножа, а, може, мене з якоїсь невідомої на те причини почало тягнути до цього чоловіка? Відчувала себе мазохісткою найвищого рівня, але тим не менше, мені дико подобався той трепет в грудях, який з’являвся щоразу, коли я перебувала поруч зі Стрілецьким. 

— Після нашої останньої зустрічі… — мій голос затремтів, коли я спробувала заговорити. 

— Давай сьогодні сходимо кудись разом?  — несподівано перервав мене Стрілецький шокуючи своїми словами.

Я відступила на крок назад й підвела здивований погляд на нього, намагаючись зрозуміти, чи це бува не жарт. 

Однак, Мирон говорив цілком серйозно. Моє серце пронизав потужний розряд блискавки.

— А як же правила? — прошепотіла я, інстинктивно облизавши пересохлі від хвилювання вуста. Цей мій рух став для Миронової витримки фатальним. Руки Стрілецького зімкнулися на моїй талії, а тоді різко притягнули мене до себе. Наші дихання змішалися, й моє серце швидко-швидко загуркотіло у грудях. Наступні слова він прохрипів мені в губи:

— До біса їх, якщо ми обоє знаємо, чого хочемо.

— І чого ж ми хочемо? — особисто я, ще сама до кінця не розуміла своїх бажань.  Точніше, вони відверто почали мене лякати, бо в цю мить мені хотілося лише одного — знову відчути терпкий смак його губ. 

І він задовільнив моє бажання торкаючись вуст палким цілунком. Забороненим. Мабуть, саме тому він здався таким, по-особливому солодким. Наче, я обманом вкрала його для себе… 1CRVhaaA

Також я хочу запросити вас на довгоочікувану новинку - дуже емоційну, легку, але водночас хвилюючу історію кохання - "Пограємо в сім'ю?" Цей роман про другорядного персонажа - Арсена, якого ви вже зустрічали раніше в книзі "Чоловік за контрактом", на яку, до речі, сьогодні діє гарна знижка! Тому поспішайте, у вас ще є можливість придбати книгу за вигідною ціною та насолодитися читанням) 

vWd-EA4z  Viobc-NR  Чоловік за контрактом

Анотація до книги "Пограємо в сім'ю?"

— Настав час повертати борги, Арсе, — Довженко нервово вистукує пальцями по твердій поверхні стола, в той час, як мої руки стискаються в кулаки.

 — Це не проблема. Я можу прямо зараз перевести необхідну суму на ваш рахунок, — я намагаюся зберігати спокій та незворушний вираз обличчя.

— Ні, Арсе, — гострий погляд Довженка зустрічається з моїм. — Надто високі відсотки наросли за п’ять рокіа. Боюся, в тебе немає таких грошей.

Звісно, гроші в мене є, але підозрюю, що його цікавить щось інше.

— До чого ви хилите? — запитую прямо, відчуваючи як хвиля напруги вібрує моїми грудьми. — Я не налаштований розгадувати ваші загадки. Яким чином я повинен відпрацювати свій борг?

— Одружишся з моєю донькою.