Мої вітання, дорогі чітачи.

Сьогодні нового розділу не буде, тільки не засмучуйтеся.

У коментарях під останнім постом, я познайомилася з автором Сергієм Ляховським, який вказав мені на кілька недоліки у книжці і написав як їх можна виправити. Я дуже рада що мені розповіли деякі нюанси письменництва. 

Змінила я такі розділи: 3, 4, 6, 9. Їхній зміст і діалоги особливо не змінилися, а ось від якої особи йде розповідь - змінилося. 

Сподіваюся, ви не надто засмутилися, але запевняю вас, 12 розділ, що буде опублікований у вівторок, стане переломним між героями і супротивниками.

До речі, в коментарях під цим постом, ви можете написати, візуалізацію якого героя ви б хотіли бачити, а я виберу того персонажа, чиє ім'я буде повторюватися частіше за всіх.

 Тож я не прощаюся, а кажу: До вівторка...

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Мені здається, що починати треба із візуалізації головної героїні.

Поліна Крисак
22.11.2024, 15:59:43

Сергій Ляховський, Дякую

Інші блоги
Дорогі чітачі
Ловіть нову главу «Пригоди дачного синдикату-3. Єгипетське „сафарі“»! Здавалося б, звичайна екскурсія: походили по бедуїнському табору, усе роздивилися, помилувалися місцевим колоритом — і вже можна було
Що гірше: передбачуваний фінал чи нелогічний?
Всім привіт. Уявімо дві книги. У першій ви ще задовго до фіналу здогадалися, чим усе закінчиться. І ось остання сторінка. Ви мали рацію. Трохи розчарування, але історія все одно була цікавою. А тепер друга книга. Фінал абсолютно
Письменникам від читача!
Років із двадцять тому можна було з упевненістю сказати, що більшість із нас, так чи інакше — читачі. Сьогодні, з розвитком всіляких образотворчих засобів, це вже не так. Ніт! Вміти читати все ще потрібно) Але от читають
Вайб книги "Стійкий до майбутнього"[futureproof]
Вітаю, друзі! От і прийшов час для [futureproof], тож поспішаю поділитись атмосферою своєї фантастики: Психологічна драма Космічна фантастика Трансформація у звіра Сильні персонажі Самоусвідомлення Людство
Здається вони створили щось прекрасне…
— Ти неймовірна, коли лютуєш... — прошепотів він мені в губи, торкаючись самої душі. Я зціпила губи, стримуючи стогін, і вперлася долонями в його міцну, важку грудну клітину. Відхилилася назад, намагаючись вирватися,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше