500.

"— Насправді, він завжди ламається, коли доходить до мене черга. Цілком можливо, що він так мстить за те, що коли його ставили, я ненароком подряпав бік.

— Або тобі Всесвіт натякає, щоб ти пошкодував своє серце, — розвела руками, відчуваючи,  як гарячий напій стікає горлом. По тілу розлилося приємне тепло і я на мить дозволила собі примружити очі від задоволення.

— Що ж він тоді не натякає тобі про це? — байдуже запитав чоловік, притулившись маківкою до стіни. — Навряд чи ти спиш більше за мене з такими синцями.

— В мене його просто немає.

— І то добре. А то від нього одні проблеми..."

Читати книгу