"виправдовую" себе тим, що пишу в першу чергу для себе, для свого задоволення. А якщо перетворити процес у насилля над собою, обов'язок - то нащо воно треба. Так і вигоріти можна. А взагалі, я теж намагаюсь переключатись, як вже тут писали. Але я переключаюсь з книги на книгу. Так і емоції відповідні і відпочиваєш від поточного сюжету, коли він перестав чіпляти
Якщо я хочу писати, то пишу, якщо не хочу, то на то є свої причини, бо мозок не буде робити те, у чому йому немає вигоди) наприклад, я сьогодні втомилась і не хочу писати, то просто не буду) у першу чергу завжди прислуховуюсь до себе та своїх власних бажань)
Для мене книга - це спілкування. Інколи дійсно не вистачає емоцій, щоб створювати новий текст, і я можу свідомо зупинитися (на добу, на тиждень, інколи навіть на місяць) та зробити паузу саме в цьому. Але існує безліч інших питань, які слід вирішувати водночас, як то, наприклад, редагування попередніх розділів, розробка подальшого сюжету або пошук нових ідей для наступних книг чи малювання ілюстрацій тощо. Тобто, в мене про лінь ніколи не йдеться, адже я постійно перемикаюсь з однієї літераторської діяльності на іншу.
Ніяк. Я намагаюся писати щодня. Якщо ж бувають пропуски, то це лише через те, що в добі лише 24, і я вирішила таки поспати))
Якщо ж вам часто лінь писати, то варто замислитися чи воно вам треба?
Друзі! На Букнет стартувала благодійна акція на підтримку Збройних сил України. На всі кошти від покупки зазначених нижче книг до 28 лютого включно будуть придбані дрони для 125 бригади ТРО ЗСУ. ДО ПЕРЕЛІКУ КНИГ Акція
КНИГА 1 Він спочатку її невзлюбив, але потім саме вона дала йому крила і допомогла повернутись в спорт... От тільки в нього є наречена, а ще... КНИГА 2 Його доньку хочуть забрати соцслужби, єдиний вихід — мати "наречену"
Книга завершена і декілька днів буде безкоштовною. Тому, хто не дочитав, дочитуйте, бо потім, скоріш за все, книга стане платною. Анотація до книги "Бажана Ляля" - Зупинись, нам не можна, - задихаюсь від його гарячих
Що тут не так??? Чи так??? Хм... – Що ж, тепер у тебе немає вибору, Кевіне, – тихо мовила Анна холодно, – ти маєш пояснити мені все. – Я хотів зробити це раніше, – з болем у голосі почав він. – Але ти уникала мене. –
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти"виправдовую" себе тим, що пишу в першу чергу для себе, для свого задоволення. А якщо перетворити процес у насилля над собою, обов'язок - то нащо воно треба. Так і вигоріти можна. А взагалі, я теж намагаюсь переключатись, як вже тут писали. Але я переключаюсь з книги на книгу. Так і емоції відповідні і відпочиваєш від поточного сюжету, коли він перестав чіпляти
Айсі Дора, та і ви повинні відчувати чи все ок, + є редактори чи навіть бетари
Ніяк :) я знаю, що якщо буду писати через силу, то напишу фігню. Тому, якщо немає бажання писати - не пишу. Це краще для мене самої :D
Кетрін Сі, що краще для вас знаєте лише ви, аксіома.
Якщо я хочу писати, то пишу, якщо не хочу, то на то є свої причини, бо мозок не буде робити те, у чому йому немає вигоди) наприклад, я сьогодні втомилась і не хочу писати, то просто не буду) у першу чергу завжди прислуховуюсь до себе та своїх власних бажань)
Ангеліна Александренко, це чудова стратегія
Для мене книга - це спілкування. Інколи дійсно не вистачає емоцій, щоб створювати новий текст, і я можу свідомо зупинитися (на добу, на тиждень, інколи навіть на місяць) та зробити паузу саме в цьому. Але існує безліч інших питань, які слід вирішувати водночас, як то, наприклад, редагування попередніх розділів, розробка подальшого сюжету або пошук нових ідей для наступних книг чи малювання ілюстрацій тощо. Тобто, в мене про лінь ніколи не йдеться, адже я постійно перемикаюсь з однієї літераторської діяльності на іншу.
Сергій Ляховський, постійний процес, сильно!
Ніяк. Я намагаюся писати щодня. Якщо ж бувають пропуски, то це лише через те, що в добі лише 24, і я вирішила таки поспати))
Якщо ж вам часто лінь писати, то варто замислитися чи воно вам треба?
Надія Філіпська, писата так, щоб тобі хотілося його перечитувати - це чудова порада.
Часто буває?
Ірина Скрипник, інакше навіщо? інакше для чого?
серце палає і душа не ридає.
Ніяк. Я завжди пишу. ❤️
Лариса Бондарчук, моцно!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати