Знижка 10%

Привіт, мої любі❤️

Сьогодні діє знижечка на завершену книгу про зведених❤️

Тут все, що ви так любите: заборонені почуття, від ненависті до кохання, зведені, і бага-а-а-ато драми❤️ 

Запрошую до придбання книги “(Не)рідні” за найнижчою ціною❤️

“Цікаво, якщо здійснити експеримент — звести в замкненому просторі двох людей протилежної статі без будь-яких спільних інтересів. Чи стануть вони з часом відчувати симпатію одне до одного? Напевне що стануть. Адже саме так і відбувається з лабораторними щурами. Що як у мене те ж саме? Що як мої почуття до Адама — лише результат спільного проживання? Але скільки є сімей, де аналогічна ситуація, і там немає такого як у нас. То чи справжні мої почуття до нього? І якщо справжні, то чи є шанс, що він відчує те ж саме?

Від того ганебного випадку в спальні Адама минув уже тиждень. Я більше не приходила до нього ночами, і до Наталі в офіс теж не їздила. Спершу тато думав, що ми посварились, але потім запропонував допомагати йому. Тож з Адамом контакти я звела до мінімуму. Єдине чого уникнути не вдасться — день народження тата, який буде вже завтра, а святкування ввечері. Можна звісно прикинутися хворою, але тоді є ризик, що або батьки нікуди не підуть, або залишать його зі мною як няньку. А цього мені не потрібно. Поки в мене є двадцять його викрадених футболок і худі, яке я так і не повернула. Поки цього достатньо. Та й за моїми розрахунками геть скоро має стати легше. Кажуть, що для того щоб забути людину, потрібно рівно стільки ж часу, скільки ти її кохала. Ми живемо під одним дахом місяць, отже, треба протриматись ще три-чотири тижні і я його забуду. Зможу дивитись, як на звичайного хлопця. Головне — і далі уникати. А потім буде легше.”

AD_4nXcKHUDqtTiUvufcgvqj7DzPu1YZhNTXYW2f4HjycJB-tm8HDUoRztypmTNJLM4IsYoQSqw6srECacR638Ve3P4Ol9OSTL7Z_em8XcNjNNBa0Y2yV6vnzLRUlrL8z6O1PzPK2-GFNm9LJMW6c0YQ-f7WhpsA?key=MvybtxdbDQzNjr4xwKvMCg

До зустрічі на сторінках моїх книг❤️

З любовʼю, Дарина❤️

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Про плани ♥
Вітання найкращим у світі читачам! Ви можете спитати, чому саме зараз я вирішила поговорити про плани, а не в останні дні року. І я відповім, що мене тіпає від блогів про підсумки року. Підсумок один ­ — у країні досі
Яка була Ваша перша історія? Для чого пишете?❤️
Вітаю, місяченьки! Ми з Вами вже давно, але розмовляли на тему того, як Ви почали писати. Однак сьогодні я б хотіла спитати саме з чого була розпочата літераторська праця:) Тобто в коментарях попрошу Вас коротенько розповісти
Моє робоче місце — там, де народжується пам'ять.
Челендж: Моє робоче місце — там, де народжується пам’ять Передусім хочу подякувати пані Єві Ромік за її мудрі поради та пану Сергію Ляховському за надихаючий допис у блозі: "Кожна історія — це внутрішній світ
Книжковий перезалив
Доброго всім дня. Нарешті я вже вирішила всі справи зі своїми сторінками, з тарганами нарешті теж всі питання узгоджено.)) Всі книжки нарешті на своїх "поличках" на постійних місцях, тож хто ще з ними не ознайомлений,
Маріуполь. Як ми виживали. День 29
Друзі, продовжую ділитися фрагментами моїх спогадів про життя під час війни. Двадцять дев’ятий день був сповнений тривоги й підготовки до втечі: запуск автомобіля, пошуки бензину, усвідомлення можливих репресій. Усе
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше