- Якщо тобі треба трохи грошей, я принесла тобі трішки готівки, - тягнусь до сумки, але завмираю. Відчуваю дивне поколювання в пальцях, через що не можу розстібнути блискавку.

- Гроші мені потрібні, - недобре посміхається, спирається на стіл, вдивляється мені в очі. - Але не трішки, а багато. Я дуже зла на тебе, Анно-Маріє. Через тебе у мене все йде шкереберть. Спочатку я проґавила статного чоловіка, бо дурна, думала, що він вб'є мене. А потім ще й весь його спадок отримала ти, а не я. Я мала бути на твоєму місці.

Її настрій різко змінюється, а обличчя перекошується від злості. Нарешті скинула маску і тепер я бачу справжню Христину.

- Ти покликала мене знову ображати? - тепер і кінчик язика затерп і говорити стало трохи складно. - Яка я наївна, погодилась допомогти тобі. А ти цього не заслуговуєш.

- А ти й допоможеш, - фиркає. - Ти просто зникнеш, а я отримаю винагороду. Розпочну нове життя. Нарешті позбудуся батечка невдахи з його нескінченними боргами.

- Про що це ти? - намагаюсь встати, але не виходить. Дивно, тіло наче відмовляється слухатись. О ні, це стерво щось мені підлило. - Що ти зі мною зробила?

- Нічого страшного, - посміхається. - Це не смертельно. Ця штука просто розслабить тіло, щоб ти не пручалась. Пробач, Анно-Маріє, але я хочу жити, а не виживати. І я не могла відмовитись від пропозиції.

Вона випрямляється і дивиться мені за спину. Та я й так чую чиїсь кроки і розумію, що ми не одні. Намагаюсь повернутись і все відбувається наче у сповільненій зйомці. Якраз встигаю трішки повернути голову і краєм ока побачити, як на кухню заходить Данило. За крок він опиняється поруч, нахиляється і хапає за підборіддя, боляче стискає.

https://booknet.ua/reader/zmushena-pdkoritis-b428650?c=4635672&p=1