"Підходжу до будинку. Ні зірок, ні місяця на небі – усе затягнуто густими хмарами й нічого не видно. Світло всередині теж уже погашене. Я не стукаю, а тихо заходжу всередину й чую подих – хтось спить на дивані у вітальні. В Ітона навіть не вистачило сил піднятися нагору!

Підходжу до канапи.

– Ітоне!

– Ммм…

– Я принесла тобі бадьорячий відвар. Це надасть тобі сили.

– Дякую, – голос Ітона, трохи хрипкий зі сну, подіяв на мене збудливо. Несподівано для себе приймаю рішення:

– Я хочу цю ніч провести з тобою.

Чую у відповідь судомне зітхання і відчуваю, як гаряча долоня торкається мого обличчя.

– Остер не зможе більше чинити опір нашому шлюбу, якщо ми з тобою зробимо це. Ти згоден?

– Так! – рішуче відповідає чоловік і впивається в мої губи поцілунком. Ітон притягує мене до себе, змушуючи лягти поряд. Його руки пестять мене й допомагають роздягнутися. Далі все відбувається як у тумані. Це був мій перший раз, але я зазнала неземного блаженства! І було ще щось... Мені важко описати мої почуття, але тепер я точно знаю – я люблю Ітона!

Після того, як усе сталося, чоловік притиснув мене до себе, і ми заснули. Коли я прокинулася, було ще темно. Розумію, що мені не можна залишатися в резиденції Диких – Остер може повернутися будь-якої миті! Швидко одягаюсь і цілую коханого.

– Вже йдеш? – усе так само хрипко питає мене Ітон.

– Так, мені час. Не можна, щоб Остер раніше дізнався, що ми були з тобою разом. Побачимося завтра на парах. Кохаю тебе!

– І я…"

Якщо вам цікаво, що станеться з героями далі — запрошую приєднатися до читання!

Спадкоємець mlchg-du