Автори, як там ваше натхненя у написані??

Декілька років я писала книги, лише для себе та своєї родини, але нещодавно почала викладати історії на букнеті.

Чи натхнення впливає на написання?

Раніше я вважала що так. Я могла писати декілька днів поспіль без продиху, а потім місяцями не сідати за книжки.

Зараз в мене трохи інша думка, чи можливо я трохи змінилася ?

Якщо сяду та почну це робити, то не зупинюсь. Вважаю, це дуже великий плюс у тому плані, якщо вам необхідно кожного дня викладати щось новеньке ?

Тож, натхнення важливе, але без нього також можна бути автором кожного дня!

А ви як вважаєте? Пишите тільки по натхненю чи це вже стало вашою рутиною?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Надія Філіпська
12.11.2024, 18:17:02

Натхнення це добре, але якщо його чекати то можна нічого й не написати))
Насправді ж для мене написання книжок стало роботою, а отже я не чекаю натхнення, а сідаю писати. Але я не вважаю це рутиною, адже отримую задоволення від процесу написання. Намагаюся писати щодня хоч трішки, але не завжди вдається.

Ді Кіара
13.11.2024, 19:06:45

Надія Філіпська, Повністю вас розумію!)

Інші блоги
Знижка 20% на "Назви мене коханою"
❤️ Сьогодні є чудова нагода познайомитися з книгою «Назви мене коханою»! А що, як одного дня тобі доведеться вийти заміж за чоловіка, який не кохає тебе? Для нього цей шлюб — лише вигідна угода. Для тебе —
Дякую)
Вітаю, шановне творче товариство! І все-таки я вирішила відсвяткувати офіційно свою сотню. Одразу поясню, чому “все-таки”. Не секрет, що кількість підписників не означає, що усі вони вами страх аж як цікавляться. У кожного
❤️ У мене для вас чудова новина!
Привітики, мої мандрівнички! ✨ Сьогодні хочу поділитися з вами новиною, яка для мене особлива. «Містичні історії» завершені! ☺️ Так-так, ця збірка нарешті дійшла до свого завершення. І якщо чесно, мені навіть
Один, два, три...
Ще трішки ...і ми полетимо у Китай. І почнеться наша історія з ...кота. Котам в принципі перельоти так собі даються. Тому я вирішила: нехай сам розповідає про свої пригоди та переживання. Негоже позбавляти такого філософа
Одеса 1828
Одеса, 1828 рік. Порто-франко, війна з Османською імперією, купці, чиновники, контрабандисти й місто, де люди зникають легше, ніж папери про них. Максим Тютюник добре знає Одесу по обидва боки митної межі. Торгівля, контрабанда,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше