Новинка "Роуз" на сайті. Сьогодні було якось особливо тошно, тому лікуватимусь новою книгою. Запрошую всіх охочих до історії про помсту.
 

А от містер “Катастрофа” сьогодні мав значно більший словниковий запас, й схопивши мене за край сорочки різко потягнув до себе. Високі підбори вперлись у дерев'яну підлогу, втримуючи рівновагу на одних носочках. По шкірі майнуло чуже гаряче дихання, перш ніж величезні очі замерли напроти моїх. 

— Хто б міг подумати, що моя улюблена сорочка зможе личити комусь більше ніж мені, — шепнув він так тихо, щоб лише я могла почути. На тонких губах заграла хижа чуттєва усмішка. Він відпустив край, відриваючи один з ґудзиків, й став крутити його між довгих пальців. — Схоже, сьогодні у неї з'явилося два господарі? 

На гострому обличчі заграла спокуслива посмішка й він, відсалютувавши мені ґудзиком, рушив до зали. Я нервово дивилася йому в спину, поки Даніель Граунд діставав з кишені срібну запальничку та щось розповідав підлеглому.  Від його байдужого обличчя хотілося кричати, але жоден мускул в моєму тілі не видав цього. Не мав права видати. Тільки не зараз, коли я нарешті дочекалася вдалого часу аби зробити перший крок  до своєї помсти.

Візуал до першого розділу
Телеграм