Люди! Як ви вчиняєте, коли у вас вже продуманий фінал, і ви знаєте, яким має бути продовження, але раптом з'являється нова версія розвитку подій, яка цілковито змінює шлях персонажів? Йдете за емоціями чи дотримуєтеся розробленого плану, а нову ідею відкладаєте у шухляду – може, ще згодиться для іншого твору?
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСпитайте бета-рідера чи редактора. Емоції це супер і автор звісно ви. Але давайте враховувати побажання читача. Якщо він вже чекає певний фінал розписаної історії, чи не буде він розчарований кардинальною зміною подій? Бо ми ж пишемо за великим рахунком для читача. Щоб йому було добре. Ясно, що всім не догодиш. Але і лише свою лінію вперто гнути - я бачу це ось так і крапка - не зовсім корисно для рейтингу і продаж. Я це знаю точно!))) Тобто це не емоції і не шухляда. Запитайте поради у обʼективного професійного читача
Ева Роман, Ваша думка вельми раціональна. В моєму випадку це стосується ще неопублікованої історії, тож там я ще повна володарка) Дякую за коментар!
У мене фінальна сцена здебільшого з'являється майже одразу після того, як приходить ідея твору, і я бачу його початок. Поки що фінал жодного разу не змінювався, хоча окремі деталі, звичайно, виявляються згодом. А от розвиток подій може змінюватися по ходу, і досить раптово, змінюючи шлях персонажів. Більше того, ті, кого я вважала головними героями, можуть тимчасово відходити на другий план, а на перший виходять персонажі, про існування яких я спочатку не підозрювала))) Та я все одно знаю, щоб не відбувалося, всі шляхи зійдуться до точки фіналу, яку я побачила на початку. Тому просто слідую за персонажами. Сподіваюсь, мій коментар буде корисним)
Ася Чирокбей, Дякую, Вам також!
Я заздалегіть знаю чим закінчиться мій твір. Фінал задумую з самого початку. А коли з'являється така дилема, кладу іншу кінцівку твору в шухлядку.
Полiна Крисак, Дуже зрозуміло – можливо, для інших творів у майбутньому згодиться!
У мене зараз така дилема є) Я прописала фінал, однак, мені шкода робити те, що там задумано. Проте я вже геть крізь по історії все розписала... я ще думаю, чи варто обіграти це якось, чи залишити й закрити очі на власні почуття.
Діана Козловська, Думаймо!
Мабуть все ж дотримуємось плану, якщо книжка майже закінчена, але якщо тільки її початок чи середина, то можна і новий фінал застосувати, змінити вчинки героїв. Чому ні? Все залежить від того, коли геніальна ідея про новий фінал прийшла у голову)
Мері та Грег Шевченки, Це так! Дуже з вами згодна)
Зазвичай сиджу і думаю: який фінал насправді більше пасуватиме історії?
Ірина Скрипник, Зрозуміло... В мене загалом вкрай рідко таке буває – я радше дисциплінована у цьому сенсі, тож не дозволяю раптовим спалахам відводити мене убік. Може й дарма))
Ой, в мене фінал книги змінювався кілька разів, від першоначального. Тому я пішла за емоціями, і написала так, як диктувало натхнення))
Бажаю вам зробити правильний вибір
Мілена Фокс, Дякую! Сподіваюся впоратися)
В мене теж було таке. Я пішла за емоціями, інше відклала. А тепер думаю, що можна було описати дві версії, як наслідок якогось вчинку. Щось на зразок як у казках, "наліво підеш - один варіант, направо - інший".
Ніка Цвітан, Це дуже цікаво! Я дуже люблю цих своїх персонажів, аж в голові розростається якійсь "мультівсесвіт"), де вони діють по-різному і опиняються у різних обставинах, залишаючись по суті самими собою
Однозначно йду за емоціями )))
Якщо розвиток подій викликає емоції у Вам, то така ж реакція (приблизно) має бути й у читачів, якими б різними ми не були.
Бажаю натхнення
Олеся Глазунова, Дякую за Вашу думку!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати