Мені вперше вдалося розгледіти його. Чи то була напівтемрява, чи мій не до кінця тверезий стан, але чоловік здався неймовірно вродливим. Навіть дуже. Густе темне волосся спадало на лоб, ніби він щойно струшував його рукою. Широкі, ідеально вигнуті брови підкреслювали глибину блакитних очей. Таких чарівних і звабливих, що неможливо було перервати зоровий контакт. Акуратна щетина в поєднанні з яскраво вираженими вилицями надавали обличчю суворості. Але це тільки притягувало і надавало образу спокусливої таємничості.

Нахабно досліджуючи поглядом привабливе обличчя брюнета, я знову помітила, як здригнувся куточок його губ, тільки тепер слабка усмішка утворила ямочку на щоці. Я ледь стримала усмішку у відповідь, продовжуючи вивчати чоловіка. Від незнайомця так і віяло владою, величністю... Хоча, можливо, це все - побічний ефект від зловживання алкоголем.