Рвати Душу На Шмаття...

 

Привіт, любі)

В сьогоднішній опівнічній главі я танцюю разом з Мілою, чи Міла танцює зі мною... Деталі, нюанси)

Думаю, ви помітили, що останні глави ХТО ЗАКОХАВСЯ, ТОЙ ПРОГРАВ в мене виходять дуже об'ємними.

Все так, як і має бути.

Моя душа рветься на дрібні шматочки, тому що ми доходимо до кульмінації сюжету. Можливо, я всіма правдами і неправдами відтягую важливий і складний момент, але він неминучий.

Я знаю, що буде далі.

Ви - поки ні.

Хоча сподіваюсь, що сюжет вас розважає і тримає в тонусі водночас. І хочу нагадати, що ми знаходимось в голові Міли, в її думках і баченнях світу. І мене шматують ваші коментарі, але разом з тим дуже тішать. Тож біжу відповідати і брати участь у ваших палких дискусіях, а вам бажаю приємного прочитання опівночі.

Ви добре знаєте, що наодинці з легіонером сумувати не приходиться. От і будемо насолоджуватись...

https://booknet.ua/book/xto-zakohavsya-toi-prograv-b428784

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іра Сітковська
05.11.2024, 22:36:13

що ж в тій кульмінації?)

Показати 3 відповіді
Лоре Лея
05.11.2024, 23:10:19

Іра Сітковська, гарна теорія, мені подобається)

Інші блоги
Фантазія у художньому творі
Фантазія допомагає письменникові створювати у творі те, чого немає в реальному житті. Автор може придумати незвичайних героїв, події, місця або навіть цілий вигаданий світ. Але фантазія потрібна не лише для того, щоб зробити
Я найчастіше пишу в жанрі...бо...а ви?
Пограємо в невеличку гру? Мені цікаво, чому одні жанри користуються шаленою популярністю, а інші залишаються нішевими. І ще цікавіше: чи погоджуєтеся ви, що письменники найчастіше пишуть саме те, що й самі люблять читати?
Завдяки вам
Ну що ж...Хамелеон: останній колір вже другий день тримається в гарячих новинках Букнету! Щоразу щиро радію таким моментам. Це означає, що історію читають, обговорюють, чекають на продовження. І все це — завдяки
Вайб - коли знаходиш щось магічне
що один-в-один підходить до опису уривку: Дорогою додому звернув у ліс. Віддавна не був тут, боявся за сестру… та дарма. Мене тягнуло сюди, як в дім. Ніколи не міг я заблукати серед кремезних дерев, проваль, пронизаних
Він так у цьому впевнений?
Якби я виїжджала з якоюсь жінкою, то ми б із нею могли бодай обговорити вбрання дам, які нам зустрічаються! Але дядько Еліот економить на компаньйонці. А з ним мені розмовляти нема про що. Хіба що про те, що моє захоплення читанням
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше