Про рецензію і штучний інтелект
Вітаю, друзі.
Те, що штучному інтелекту можна замовити відгук на невеликий твір, відомо вже досить тривалий час. Але наскільки якісну роботу пропонує нейромережа? Чи можна відрізнити електронну думку від тієї, що притаманна людині?
Вирішила я перевірити якість роботи ШІ, запропонувавши йому прорецензувати моє оповідання “Дарунок Місячної феї”.
В результаті отримала чіткий за структурою текст, без граматичних помилок, написаний у доволі високопарному стилі. З перших же слів стало зрозумілим, що створила цей текст не людина.
На відміну від людини, штучний інтелект не вміє мислити абстрактно. Він не розуміє алегорій, метафор, аллюзій. Йому подавай лише конкретику. Якщо є в анотації слово “фентезі”, то саме від цієї пічки він починає танцювати, не заморочуючись тим, що книга насправді - чистісінький реалізм. Зате ШІ знає багато цікавих слів і злободенних виразів, охоче хвалить автора і не обтяжує себе критичними зауваженнями. От і виходить у нього в результаті не рецензія, а повна нісенітниця, яка, на перший погляд, виглядає дуже пристойно і навіть здатна потішити деякі амбіції автора.
Навожу повний текст запропонованої ШІ рецензії. Прошу дуже, читайте, аналізуйте. Червоним я виділила помилки, яких людина, що читала книгу, припуститися не може, а фіолетовим подала свої пояснення, щоб тим, хто не читав оповідання було зрозуміло про що мова.
***
### Рецензія на роман "Дарунок Місячної феї" Єви Ромік
**Тема та стиль**
Роман "Дарунок Місячної феї" піднімає актуальні для сучасного українського суспільства теми, зокрема, вплив війни на особисте життя та мрії простих людей. Текст насичений емоційною глибиною, що дозволяє читачеві переживати разом із персонажами їхні страхи, надії і втіхи. Авторка майстерно використовує елементи реалістичної прози, переплітаючи їх з нотками фентезі, що додає твору особливого шарму.
Книга абсолютно не фентезі, про що попереджається в анотації.
**Персонажі**
Леся — головна героїня, яка постає перед читачем як сильна і вразлива жінка, що намагається знайти баланс між повсякденною рутиною і емоційними переживаннями, пов'язаними з війною та зникненням брата. Її образ викликає співчуття і водночас захоплення. Зустріч з пораненим воїном в АТБ і бажання допомогти йому стають символом людяності в складні часи. Інші персонажі, як-от батько, брат та сусідка, розкривають різні аспекти життя українських жінок у воєнний період, показуючи їхню стійкість і готовність підтримувати одне одного.
У цій каші з наскоку важко розібратися, але поєднати батька і брата, воїнів ЗСУ, з сусідкою-шахрайкою міг хіба що штучний інтелект.
**Сюжет і конфлікт**
Сюжет закручується навколо внутрішніх переживань Лесі, її щоденних турбот і страхів. Конфлікт, який переживає героїня — це не лише відсутність брата, а й біль від втрат, страхи за близьких та відповідальність за господарство. Авторка вміло показує, як війна вторгається у звичне життя, змінюючи його назавжди.
Бла-бла-бла замість розповіді про що книга.
**Мова та стиль**
Мова твору проста, але виразна, що робить текст доступним і зрозумілим для широкого кола читачів. Описи природи, домашнього затишку та щоденних буднів зливаються в гармонійну картину, що підкреслює контраст між мирним життям і жорстокістю війни. Введення елементів фентезі в історію про Місячну фею підкреслює надію і бажання щастя, які, попри всі труднощі, продовжують жити в серцях героїв.
І знов елементи фентезі! Та немає їх там! Є лише дитяча гра у фей і відьом.
**Висновок**
"Дарунок Місячної феї" — це потужний твір, який вражає своєю емоційною насиченістю та глибиною. Він не лише підкреслює реалії життя в Україні під час війни, а й показує, як мрії та надії можуть залишатися в серцях людей навіть у найтемніші часи. Роман спонукає до роздумів про важливість підтримки один одного і про те, як важливо не втрачати віру в краще. Цей текст варто читати, адже він не лише розважає, а й вчить цінувати кожен момент життя.
Я б не назвала потужним твір об’ємом у 19 сторінок, але то таке, підлабузничати ШІ вміє )).
***
Отже, що ми бачимо. При сучасних технологіях не важко отримати рецензію на твір, сповнену мудрих слів і схвальних відгуків, Але чи є в тому сенс?
ДАРУНОК МІСЯЧНОЇ ФЕЇ читати ТУТ
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую, пані Єво, за цей цікавий експеримент. Це нагадує нам, що ШІ є лише результатом людської праці й може бути допоміжним інструментом, але він ніколи не зможе досягти глибини, з якою людина - найвище творіння Бога, сприймає світ і творить у ньому. Це підкреслює значущість кожної людини й цінність її праці як частини Божого задуму.
. Адже людина створена за образом і подобою Божою, наділена здатністю відчувати глибше, мислити абстрактно, творити з любов’ю і душею. І жодна технологія, якою би досконалою вона не була, не може перевершити божественний задум і те світло, яке кожен з нас носить у собі.
Тож для мене цей експеримент, пані Єво, став нагадуванням про неповторність людської душі, яка завжди буде на крок попереду будь-яких технічних винаходів, створених нашими руками. Дякую!
Олександр Зоря-Заря, І я вам дякую за відгук і ваше світосприйняття. Нехай Господь береже вас і вашу родину.
Хоч наука і широко ступила вперед та жоден ШІ ще не досягнув висот людської свідомості.
Єва Ромік, Повністю згодна))
Прикро в таких відгуках те, що деякі автори дозволяють собі видавати їх за свої, не заглядаючи навіть у твір. ШІ на сьогоднійшній день безправний, і присвоювати створюваний їм текст не вважається плагіатом. Можна наштампувати за допомогою ШІ безліч пустих відгуків на твори, розіслати їх сотні авторам, і маєш сотню потенційних читачів для себе.
Я один раз також запропонувалаШі написати рецензію на своє оповідання. Там було "талановита і відома Тетяна Гищак".Тож в ШІ середовищі я вже відома, от тільки серед людей - ні)))))
Тетяна Гищак, Прикро, що подібні "рецензенти' вважають інших авторів ідіотами.
Ну, якщо ШІ вже оцінив ваш талант, то і люди незабаром підтягнуться )))
Я фанат вашої творчості, тому мене зачепила "рецензія" марафонця-спрінтера на одне з найулюбленіших оповідань. Руку ШІ там видно неозброєним оком. Рецензент так і не втнув про що в оповіданні йдеться і аналізував те, що було заявлено - бойовик. Та сама исторія, що з моїм фентезі ))).
Прикро, що прочитавши такі рецензії, читачі будуть введені в оману, адже ШІ видає не досить достовірні дані про сюжет. А хтось чекатиме на фентезі і так його й не дочекається.
Книга неймовірна, дарує чисті емоції.
А стосовно ШІ, сподіваюся читачі будуть цінувати живі книги, в яких є душа, як у Вашої)
Єва Ромік, А у ШІ талант завжди щось доліпити зайве, чи не додати ))
Обожнюю цей твір!!! Герої яскраві та стають такими рідними, а там всього 19 сторінок.
Ну, які твори створює ШІ, такі й рецензії))) Добре, що малює гарно, а писати - не для нього))) (але це моя скромна думка, деякі люди захоплюються та видають роботу ШІ за свою. Прикро).
Іра Сітковська, Вірю))) Сама така )))
Так, звісно, цікаво ж бо дізнатися думку людини про свій твір, хай вона й не завжди може лестити авторському самолюбству), але ж це відгук на творчість, якій може дати щось зрозуміти, а подібний відгук це якось... порожньо.
Єва Ромік, ))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати