Коли немає натхнення
Всім привіт! Сьогодні хочу розповісти вам про історію, яка мене справді надихає. Коли я відчуваю, що натхнення залишає мене, я завжди відкриваю "Подорож до натхнення". Після її прочитання я відчуваю нові сили та бажання творити.
Ця історія про кохання, яке розцвітає на схилах Карпат. Вона нагадує мені, як важливо слідувати своїм почуттям і мріям, навіть коли на душі важко.
У цьому оповіданні я також згадаю про своє рідне місто, адже саме воно стало для мене джерелом натхнення та енергії. Його знайомі вулиці і атмосфера завжди підштовхують мене до нових ідей.
Також я поділюся візуалізацією героїв — Валерії та Андрія. Їхні стосунки, сповнені ніжності, яскраво відображають, як кохання може виникати навіть у найнеочікуваніших місцях. Це історія про те, як важливо йти до своїх цілей і знаходити своє щастя, незважаючи на власні страхи.
Валерія
Андрій
А що робите ви, коли в вас немає натхнення? Всім дякую за увагу ❤️
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНавіть не знаю, що відповісти... Моє натхнення то моє все)) Мабуть, я пройшла ті роки, коли мусила бути без нього. Тому зараз я натхненно працюю))
Вікторія Вецька, У кожного свій підхід до написання.
Вітаю! Дякую Вам за Ваш блог. У мене найкращі ідеї завжди приходять несподівано. Я шукаю натхнення всюди: у музиці, танцях, рукоділлі, фільмах, людях... Та найкраще, що допомагає мені надихнутися або подолати творчий застій - це відпочинок і читання. Також іноді спеціально вихожу з-за межі комфорту. Бажаю Вам успіхів)
Емілія Зінченко, Дякую ❤️, рада, що ви поділилися зі мною) Інколи натхнення дійсно може прийти коли когось побачиш, чи щось хтось скаже, або під час якоїсь роботи))
А я зараз дивлюсь Монолог травниці, бо відчуваю, що застрягла на одному місці в сюжеті. Дивлюсь — надихаюсь.
Вікторія Вецька, :)
Класні візуали)) Чудово, що ти маєш джерело вічного натхнення. Так тримати❤️))
Вікторія Вецька, Зрадістю послухаю може і собі щось цікаве візьму)
Гарні візуали) а натхнення річ мінлива , часом нема, а часом є:))
Гарно коли є чим надихнутися))
Інна Турянська, Розумію прогулянки на самоті дійсно надихають))
Візуалізація чудова ❤️
Еммі Берн, ❤️
Такі класні візуалізації, обов'язково зазирну до історії))
Даша Вей, Дякую ❤️
Це дуже класно, коли є те, що надихає! В кожного письменника має бути таке!
Сніжана Федорова, А що робите ви коли у вас немає натхнення?
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати