Про Іскру для серця

Найщиріші вітання! Нарешті дочекалися на Іскру для серця маємо приємності...

- Євдокія, тобі немає про що переживати, – деренчить його голос. –  Все, що сказав ЦЕЙ ЧОЛОВІК немає до тебе ніякого стосунку, – заглядає Руслан мені в очі.

На моїх губах нервова посмішка.

- Ага!

- Повір мені, я зможу тебе захистити. Тобі нічого не загрожує! Ходімо звідси.

- А чому я раніше не знала, що твого надто турботливо батька? – покосилася я на нього.

- Те, що його сперматозоїд запліднив яйцеклітину моєї матері не робить його ще батьком, – огризнувся Руслан.

- Твій батько, окрім моїх неприємностей, обіцяв залишити тебе без грошей, – не стала приховувати пікантність нашої розмови з Олександром, як його там по батькові»

- Та ти що! – хмикнув Руслан й кинув на батька спопеляючий погляд. – Це яких? Гіпотетично майбутніх? Євдокія, я нормально заробляю й здатен себе забезпечити без допомоги цього чоловіка. Але цієї розмови я йому в житті не подарую. 

- Пробачте! – покосилася я на батька Руслана.

Той сидів відкинувшись на спинку крісла й спостерігав за усім, як за цікавою виставою. Кремінь мужик.

Я дуже вдячна усім читачам хто придбав книгу. Кожна ваша купівля дозволяє автору продовжувати працювати над новими історіями. Ваша підтримка безцінна! 

Маленькі подарунки для тих хто дуже хоче прочитати, але "має свої але "...

MU8k2fBZ

qF32i6aQ

UkCfDYzv