Я, звісно не Кідрук...

Колись Кідрука запитали, чому в нього книжки закінчуються, або погано, або на півслові. 

Він відповів, що таким чином сподівається, що читач ще якийсь час буде з його книжкою. Адже, коли кінець чіткий і зрозумілий, то закривши останню сторінку, читач одразу забуває прочитане. А коли завершення негативне, або обірване, читачу доводиться самому домислювати, якийсь час шукати відповіді.

Я сьогодні виклав останній розділ книги "Доки смерть не розлучить нас... Назавжди?", і схоже я зовсім не Кідрук).

 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Скрипник
03.11.2024, 13:40:33

Самокритично:)

avatar
Наталка Черешня
03.11.2024, 11:38:47

Поправте посилання))
І вітаю з завершенням!

Степан Дідик
03.11.2024, 12:05:29

Наталка Черешня, Дякую.
Поправив.

avatar
Єва Ромік
03.11.2024, 12:01:24

Їй-бо це не недолік )))
Посилання на книгу не працює.

Степан Дідик
03.11.2024, 12:05:03

Єва Ромік, Посилання виправив. Дякую.
Щодо Кідрука, маємо, що маємо)

Інші блоги
Редагування в книзі «купи собі професора»
Доброго ранку! Цієї ночі мені не спалося — я перечитувала ваші відгуки й зрозуміла, що варто зробити певні редагування в книзі «Купи собі професора». Сам сюжет жодних змін не зазнає: характери та дії персонажів
Якби мої персонажі написали на мене скаргу
Хай. Перечитуючи свої твори, я задумалась ,що було б якби герої моїх творів ожили і вирішили написати на мене колективну скаргу. Колективна скарга. Без підписів, бо деякі з них уже мертві. А деякі — ще ні, але дуже
✨ Свята тривають❄️ Різдво ✨ Пісня ☃️
✨З НОВИМ РОКОМ,✨ творча родино! ❄️ Отже, ми в новому році! І різдвяно-новорічні свята тривають! Бо попереду ж Різдво за старим стилем. Тому, я продовжую марафон різдвяних віршів- пісень. До Вашої уваги ✨Світле
Тезер до другої частини Кат
Віктор надягнув на племінника бронежилет та показав дорогу якою Макс має бігти. Дорога була важка. Лісові стежки, по яким можливо проходили рази три або чотири на рік. Але він знав, що так треба. Треба ставати сильним
Думки Сніжинки
Вітаю, любі мої букнетівці! Оновлення! (вже скоро) ) У мізках сперечаються дві думки: одна кричить втікай, інша – чекай. Слухаю першу. Та вже біля дверей мене наздоганяє друга, бо я зачинена на ключ. На два замка. І той
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше