Бездушні Джокери
Я сьогодні дивилась другу частину "Джокера" і по правді не розумію, чому стільки хейту на фільм. Герой просто хотів бути собою. Таким яким він є, але натовп волів бачити в ньому лише Джокера. І навіть Харлі закохалась саме в Джокера, Артур же був їй абсолютно не цікавий.
Так і виходить, що заради успіху потрібно виймати ту частину своєї особистості, яка буде виблискувати і привертати увагу. Навіть якщо вона не справжня.
Мімікрувати під обставини найкраще вдається тим, хто власної особистості й не має. Знаєте хто це? Правильно, представники темної тріади - нарциси і психопати. Замість особистості у них дірка, і цю порожнечу вони намагаються заповнити чим завгодно, шукаючи слави, визнання, грошей, кохання. Але прірва ця бездонна.
Герой моєї книги Олександр досягнув чимало в житті. Він не перебирав методами. Не мучився докорами сумління і жив в своє задволення. Поки його спадкоємцю не поставили діагноз, при якому треба був донор з кровним спорідненням. І Олександр вирішив зачати другу дитину, ту яка мала врятувати його сина. І для цього без зайвих мук совісті він зваблює свою підлеглу. Що з того вийшло. читайте в книзі
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати